Цукровий діабет 2-го типу

UKR.DIA.18.03.2016

Це найбільш поширений тип захворювання, який зустрічається у 85-90% людей з цукровим діабетом. Причини і механізми розвитку діабету 2-го типу зовсім інші, ніж при діабеті 1-го типу. Відомо, що у його розвитку дуже важливу роль відіграє спадковість. Серед інших факторів ризику велике значення мають ожиріння та малорухливий спосіб життя. Дійсно, у людей з ожирінням цукровий діабет зустрічається значно частіше, ніж серед людей з нормальною вагою. Тому його ще називають «діабет гладких», хоч ожиріння не обов’язково призводить до діабету. Крім того, діабет 2-го типу частіше виникає у зрілому віці, після 40 років. Ризик розвитку цього захворювання особливо збільшується після 60 років і його називають ще «діабет похилого віку». Зараз діабет 2-го типу значно молодшає і навіть реєструється у дітей, оскільки значно змінився стиль харчування та зменшилась фізична активність. Цукровий діабет 2-го типу є однією з глобальних неінфекційних епідемій.

Фактори ризику розвитку цукрового діабету 2-го типу:

  • Надмірна вага та малорухливий спосіб життя
  • Цукровий діабет у близьких родичів
  • Підвищений артеріальний тиск
  • Народження дитини вагою більше 4х кг
  • Діабет вагітних

На сьогоднішній день виділяють два основних порушення, що спостерігаються при цукровому діабеті 2-го типу: зменшення секреції чи порушення ритму секреції інсуліну та зменшення активності інсуліну у зв’язку з порушенням чутливості клітин до інсуліну (інсулінорезистентність).

У багатьох людей із діабетом 2-го типу підшлункова залоза не втрачає здатності виробляти інсулін. Але втрачається здатність виділяти достатню кількість інсуліну швидко та вчасно, як це необхідно, наприклад , після прийому їжі, коли потреба в інсуліні найбільша .

Як уже зазначалось, для того щоб інсулін мав змогу забезпечити проходження глюкози в середину клітини, він повинен взаємодіяти з клітинами. Ця взаємодія опосередковується специфічними рецепторами, які знаходяться на поверхні клітин. Якщо кількість інсулінових рецепторів дуже мала, або ж рецептори не працюють нормально, інсуліновий «ключ» не підходить до клітинних «замків», глюкоза надходити всередину клітини не може і залишається в судинах, тобто в крові. Цей стан називається «інсулінорезистентністю».

В лікуванні людей з цукровим діабетом 2-го типу здебільшого використовують дієту, фізичні навантаження та таблетовані цукрознижувальні препарати. Ці препарати не містять інсуліну, але активують його виділення підшлунковою залозою або підвищують його активність в організмі.

Зараз доведено, що на певному етапі розвитку цукрового діабету 2-го типу не можна обійтися без інсуліну. Головне замісну терапію почати вчасно, коли ще не розвинулось цілої низки хронічних ускладнень. Бо, вчасно призначена інсулінотерапія при лікуванні цукрового діабету 2-го типу дозволяє зберегти добре самопочуття, бути активним та попередити розвиток хронічних ускладнень.

Звертайтесь вчасно до лікаря. А ще знайте, що кожні 3 місяці Ваш лікар повинен переглядати Ваше лікування, та корегувати його для того щоб Ви досягали компенсації цукрового діабету. Цільові показники, які наближаються до норми, запобігають розвитку сліпоти, передчасній смерті, інсульту та інфаркту і ампутації ніжних кінцівок. Тримайте власне життя та цукровий діабет під постійним контролем.

Більш детальну інформацію Ви можете отримати з брошури розміщенної в цьому розділі: file.png переглянути