Інсулінотерапія

UKR.DIA.21.03.2018

Інсулін – це гормон життя. Без інсуліну організм не може перетворювати спожиту їжу на енергію.

При цукровому діабеті 1-го типу пошкоджуються всі бета-клітини підшлункової залози, які виробляють інсулін. Виникає абсолютний дефіцит інсуліну в організмі хворої людини. Тобто необхідна 100% замісна інсулінотерапія. Що ж стосується цукрового діабету 2-го типу та інсулінотерапії, то тут ситуація не така проста. У людей з цукровим діабетом 2-го типу виробляється певна кількість інсуліну, але його не завжди достатньо, щоб задовольнити потреби організму. Справа у тому, що за декілька років до встановлення діагнозу «Цукровий діабет 2-го типу », в організмі людини вже відбуваються певні несприятливі зміни. В першу чергу порушується чутливість м’язів і жирової тканин до інсуліну – вони стають резистентними до інсуліну. Щоб подолати цю резистентність, підшлункова залоза починає виробляти більшу кількість інсуліну і, на деякий час, її резервів вистачає для підтримання нормального рівня глюкози в крові. Але з часом, підшлункова залоза виснажується і стає неспроможною виробляти достатню кількість інсуліну, рівень цукру в крові значно підвищується і саме тоді ставлять діагноз «Цукровий діабет». 

Підшлункова залоза без діабету постійно виділяє в кров невелику кількість інсуліну, і в день і вночі (це базальна секреція). Після їжі виробляється підвищена кількість інсуліну, для забезпечення утилізації глюкози, яку ми з’їдаємо з їжею (це болюсна секреція). Інсулінотерапія при цукровому діабеті 1-го типу допомагає забезпечити функцію підшлункової залози, як і у здорової людини.

Підвищений рівень цукру в крові негативно впливає на всі органи і тканини, у тому числі і на саму підшлункову залозу і на бета-клітини, що виробляють інсулін. Лікарі навіть називають цей стан «глюкозотоксичність», без усунення якої неможливо відновити діяльність виснажених бета-клітин. Тому, при цукровому діабеті 2-го типу можуть бути необхідними різні методи лікування. Деяким пацієнтам призначаються цукрознижувальні таблетовані препарати, які стимулюють синтез інсуліну бета-клітинами. Але для цього необхідна достатня кількість життєдіяльних клітин. Якщо ж бета-клітин достатньо, але вони не можуть продукувати інсулін тому що високий рівень цукру в крові блокує їхню роботу, виникає необхідність в тимчасовому призначені інсуліну, а після усунення глюкозотоксичності і нормалізації рівня цукру в крові, можливе переведення на цукрознижувальні таблетовані препарати. Зовсім інша ситуація спостерігається у тому випадку, коли внаслідок глюкозотоксичності або тривалого захворювання на діабет, більшість бета-клітин загинула. В цьому випадку цукрознижувальні таблетовані препарати стають неефективними і єдиним методом, який допоможе нормалізувати рівень цукру в крові стає інсулінотерапія. 

Таким чином, багатьом пацієнтам з цукровим діабетом 2-го типу необхідний інсулін, деяким - з першого ж дня встановлення діагнозу, а деяким – через певний час після початку хвороби. Нажаль більшість людей з діабетом не розуміють цього і відмовляються застосовувати інсулін, не звертаючи уваги на рекомендації лікаря. Серед хворих на цукровий діабет розповсюджені різні хибні думки про інсулінотерапію, які призводять до того, що інсулін стає скоріше кроком відчаю, коли вже нічого не допомагає, замість того, щоб бути ліками, які дозволять досягнути успіху в лікуванні діабету і прожити довге життя без його ускладнень.

Спробуємо розібратися з існуючими міфами відносно інсулінотерапії, щоб цей метод лікування сприймався належним чином і дозволяв хворим жити без обмежень.

В минулому всі люди з діабетом використовували бичачий чи свинячий інсулін. Зараз, більшість людей використовують людський інсулін, тобто інсулін, який своєю хімічною структурою аналогічний інсуліну, який виробляється підшлунковою залозою людини. У виробництві людських інсулінів використовують генні технології. За допомогою генних технологій, ген, який відповідає за синтез (продукцію) людського інсуліну, вбудовується в дріжджові клітини або бактерії. І таким чином, клітини дріжджів або бактерій стають своєрідною лабораторією для синтезу інсуліну, замість своїх власних білків.

Людські інсуліни діляться на:

1.   Інсуліни короткої дії (які імітують болюсну секрецію інсуліну). Цей інсулін по структурі повністю схожий на людський інсулін. Короткий інсулін забезпечує засвоєння глюкози, яка потрапляє в організм із їжею. Лікарі називають його «болюсним». Але є особливості: після того як Ви зробили ін’єкцію цього інсуліну, він починає діяти через 30-40 хвилин, що необхідно враховувати при плануванні їжі. Тобто його необхідно вводити за 30-40 хв. перед всіма основними прийомами їжі (сніданок, обід та вечеря). Доза інсуліну на кожне введення буде залежати від того, яку кількість вуглеводів Ви плануєте з’їсти. Це пояснюється у розділі про ХО (хлібні одиниці). Інсулін буде діяти протягом 5-8 годин та максимум дії настане через 2-4 години після його введення. Бажано приймати їжу (приблизно з однаковою кількістю вуглеводів) в один і той самий час і, відповідно, вводити необхідну кількість інсуліну. Після їжі вуглеводи потрапляють в кров протягом 2-3 годин. Але оскільки дія інсуліну триває приблизно 5-8 годин, тому для профілактики значного зниження цукру в організмі (гіпоглікемії), бажано через 2 години після ін’єкції інсуліну робити легкий перекус (10-20 гр. вуглеводів).

2.   Інсуліни подовженої дії (базальний інсулін). По структурі він схожий на короткий інсулін. Подовження дії цього інсуліну досягається додаванням до інсуліну таких речовин, як пролонгаторів (речовини, які подовжують дію інсуліну. Наприклад, цинк або білок). Тому цей інсулін є суспензією і злегка мутний. Тому перед його введенням, для кращого засвоєння, його потрібно перемішувати. Завдяки подовженій дії, цей інсулін, після введення в підшкірну клітковину, набагато повільніше і довше засвоюється. Основне завдання цього інсуліну - забезпечення базальної секреції, тобто підтримання в крові постійної невеликої концентрації інсуліну між прийомами їжі на протязі всього дня та вночі. В повсякденній практиці, ці інсуліни називаються базальними. Він починає діяти через 1-2 години після введення, а максимальна його дія настає через 4-10 годин, загалом, в залежності від дози, він діє протягом 8-16 годин.

Крім людських інсулінів сьогодні дуже широко використовуються аналоги інсулінів.

Аналоги інсулінів.

В 90-х роках вчені-фармакологи за допомогою генно-інженерних технологій змінили хімічну структуру інсуліну, для покращення певних властивостей, а саме скоротили або подовжили дію інсуліну та збільшили безпечність його застосування.

1.   Аналоги інсуліну ультракороткої дії. Зміна в структурі відбулась лише в декількох молекулах амінокислот, і завдяки цьому був досягнутий ефект швидкості дії. Тепер не потрібно вводити інсулін за 30-40 хв. перед запланованим прийомом їжі. Якщо Ви захотіли поїсти, у Вас є змога вводити інсулін безпосередньо перед, під час або/чи відразу після їжі. Максимальна дія ультракороткого інсуліну спостерігається через 1 годину після введення інсуліну і триває не більше 3-х годин. Тому перекуси не потрібні. Це зручно у дітей, коли невідомо о котрій годині і скільки дитина з’їсть, або у людей, що віддають перевагу вільному режиму харчування.

2.   Аналоги інсуліну подовженої дії. Незначні зміни в структурі молекули людського інсуліну дозволяють також подовжувати його всмоктування з під шкіри, приводячи до подовження дії інсуліну. Ці інсуліни забезпечують базальний рівень інсуліну вдень і вночі. Починає діяти такий інсулін вже через годину після введення, а триває його дія до 24 годин.

З кожним роком удосконалюються засоби для лікування цукрового діабету, інноваційні методи лікування дають можливість кращої якості життя людей з діабетом. Нещодавно і в Україні з’явилось останнє інноваційне покоління інсулінів нового покоління.

1. Базальний інсулін ультра-тривалої дії, який діє протягом 42 годин, який не тільки надає можливість вводити його один раз на добу, але й змінювати час введення протягом доби, за необхідності.

2. Значне досягнення в діабетології це поєднання базального та болюсного інсуліну в одній шприц-ручці. Це не тільки інновація, але й неймовірне спрощення життя для пацієнтів з цукровим діабетом.

Науковці постійно створюють нові методи, нові форми для покращення якості життя та здоров’я пацієнтів.

Всі схеми лікування, в тому числі і види інсулінів можуть призначатись, або змінюватись лише Вашим лікарем. Ця інформація викладена для Вашого розуміння, оскільки Ви маєте стати експертами не тільки в знаннях про діабет, але й можливостях його лікування, оскільки завдяки правильному лікуванню Ви зможете вести звичайне та активне життя, як і Ваші однолітки без діабету.

Міф 1: «Почавши застосовувати інсулін, я повинен використовувати його до кінця життя»

Це часткова правда. Якщо діабет виявлено вперше з високим рівнем цукру в крові або у хворого відмічається втрата ваги (це ознака інсулінової недостатності), доцільніше буде призначити тимчасову інсулінотерапію для швидкого зниження високого рівня цукру. Після цього, лікар може відмінити інсулін і призначити інші цукрознижувальні засоби. Окрім цього інсулін тимчасово призначається під час серйозних гострих захворювань, таких як інфаркт, інсульт і інші, з метою нормалізації обміну речовин і прискорення одужання. Цукровий діабет, нажаль є прогресуючим захворюванням і, і на певній його стадії, коли кількості життєдіяльних бета-клітин недостатньо, інсулін стає єдиним препаратом, який допомагає контролювати діабет і жити без ускладнень. Тому головне, вчасно розпочати інсулінотерапію, поки організм повністю не виснажився під впливом високого рівня цукру.

Міф 2: «При застосуванні інсуліну, збільшується вага»

Це часткова правда. Дійсно, коли перед призначенням інсуліну, у хворого відмічалося зниження ваги обумовлене недостатністю інсуліну, то після його призначення вага повертається до нормального рівня, тому що жирові клітини і м’язи починають отримувати глюкозу і припиняється втрата цукру з сечею. Згідно даним досліджень, одночасне застосування метформіну (таблетований цукрознижувальний препарат) з інсуліном попереджує набір зайвих кілограмів. Якщо інсулін призначається без метформіну, то середня прибавка у вазі становить 2-4 кг. Крім того, не всі інсуліни однаково впливають на прибавку у вазі. І якщо у Вас надлишкова маса тіла, поцікавтеся у лікаря, який саме інсулін буде менше сприяти подальшому підвищенню ваги. Останнім часом, для запобігання набору зайвої ваги і кращого контролю діабету з меншим ризиком гіпоглікемії, застосовується також комбінація базального інсуліну з аналогом глюкагоноподібного пептиду-1 (не-інсуліновий цукрознижувальний засіб). Додатково хотілось би привернути Вашу увагу, що застосування інсуліну не означає, що пацієнти можуть не дотримуватись дієти і їсти все без обмежень. Навпаки, кількість їжі і доза інсуліну мають відповідати одне одному. Хворим на інсулінотерапії рекомендовано споживати не більше 7-8 Хлібних Одиниць на один прийом їжі. Але навіть, якщо Ви дотримуєтеся усіх рекомендацій, та після призначення інсуліну вага все ж таки збільшується, пам’ятайте - високий рівень цукру більше шкодить здоров’ю, ніж декілька зайвих кілограмів.

Міф 3: « Інсулін може обмежити моє життя, мені буде важко подорожувати, харчуватись та ходити на роботу»

Якщо Ви починаєте інсулінотерапію з однієї ін’єкції в день, Ви можете робити її вдома, наприклад вранці або перед сном. Якщо Вам необхідні декілька ін’єкцій протягом дня і Вам незручно використовувати інсулін у флаконах і робити ін’єкції шприцом, Ви можете обрати інсулін, який вводиться за допомогою багаторазових або одноразових шприц-ручок. Одноразову попередньо заповнену шприц-ручку потрібно замінити, після закінчення інсуліну в картриджі. Якщо ж використовується багаторазова шприц-ручка, то після закінчення інсуліну в картриджі, необхідно лише вставити новий картридж. Якщо застосовувати багаторазову шприц-ручку згідно інструкції і змінювати голки перед кожною ін’єкцією інсуліну, її можна використовувати протягом декількох років поспіль. Сучасні інсулінові шприц-ручки мають стильний дизайн, дуже прості у застосовуванні, дозволяють мінімізувати час на виконання ін’єкції і допомагають точно дозувати інсулін. Тому ін’єкції за допомогою шприц-ручок не заважають активному життю.

Міф 4: «Я боюсь уколів. Це дуже боляче»

Як Ви мабуть знаєте, голки бувають різної довжини і товщини. Звичайні голки, які використовуються для внутрішньом`язових ін’єкцій, дійсно викликають болісні відчуття, оскільки вони відносно товсті і довгі, для того щоб проколоти шкіру, підшкірну клітковину і м`яз, при цьому голка травмує безліч нервових закінчень. Але інсулін вводиться тільки підшкірно за допомогою надзвичайно тонких, коротких та дуже гострих голок, які не викликають болю оскільки проколюють лише шкіру. Тому, завдяки сучасним технологіям ін’єкція інсуліну стала комфортною та практично безболісною. Головне регулярно змінювати голки, щоб вони завжди були гострими і забезпечували правильне дозування інсуліну. Рекомендовано для кожної ін’єкції застосовувати нову голку. Якщо голку для шприц-ручки довго не міняти, вона стає тупою і під час уколу можуть виникати болісні відчуття. Додатково її просвіт може забиватися кристалами інсуліну чи часточками шкіри, внаслідок чого інсулін буде неправильно дозуватись.

Як правило люди лякаються тих речей, які для них незрозумілі. Тепер Ви знаєте про інсулін більше і це допоможе вам зробити вибір на користь ефективного лікування і життя без ускладнень.

Маємо надію, що інформація була для Вас корисною.