.

50 років в любові з діабетом

Лариса, 67 років. Цукровий діабет 1 типу, живе з діабетом 49 років
У Лариси з діабетом скоро золоте весілля – п’ятдесят щасливих років разом. Вона з усмішкою згадує, як по крихтах збирала інформацію: днями сиділа в бібліотеці, розпитувала лікарів. А зараз Лариса і подорожує, і французьку вивчає, і онукам в’яже

Матеріал іншими мовами:

Поділитися на facebook
Поділитися на skype
Поділитися на telegram
Поділитися на email
Поділитися на print

50 років в любові з діабетом

Матеріал іншими мовами:

Лариса, 67 років. Цукровий діабет 1 типу, живе з діабетом 49 років
У Лариси з діабетом скоро золоте весілля – п’ятдесят щасливих років разом. Вона з усмішкою згадує, як по крихтах збирала інформацію: днями сиділа в бібліотеці, розпитувала лікарів. А зараз Лариса і подорожує, і французьку вивчає, і онукам в’яже
Поділитися на facebook
Поділитися на skype
Поділитися на telegram
Поділитися на email
Поділитися на print

У нас з діабетом скоро золоте весілля: 50 років в любові та злагоді. За цей час багато чого змінилося в моєму ставленні до хвороби, способах лікування та в житті вцілому. Коли я дізналася про діагноз, під час навчання в університеті, – час був зовсім іншим, інформації було набагато менше. Такі прості зараз речі як щоденний контроль цукру, дані про правильне харчування та спосіб життя, сучасне лікування – все це було в далекому майбутньому. Тому брати інформацію доводилося звідусіль потроху: частину дала моя лікарка, дещо я сама довго та терпляче вивчала в бібліотеці. Моя лікарка була дуже суворою – одразу призначила жорстку дієту, розповіла, яким повинен бути мій цукор, а я з усіх сил намагалася виконувати ці призначення. Пам’ятаю, не уявляла, як можу прийти до неї з поганими результатами.

Моє життя з діабетом

Звичайно, на моєму шляху траплялися сумніви в діагнозі, спроби лікуватися народними засобами і надії, що зможу позбутися діабету назавжди. Одного разу я навіть відмовилась від інсуліну на цілих 2,5 місяці. Я дуже шкодую про ці експерименти, відновлення здоров’я зайняло більше року. Напевно, кожен з нас проходить через подібне, перш ніж прийняти свою хворобу.

Після діагнозу моє життя сильно змінилася: до того я майже не рухалася, весь час проводила за книгами. Після того, як дізналася про діабет, стала займатися в «групі здоров’я» – заняття там проходили декілька разів на тиждень, в будь-яку пору року на свіжому повітрі. Я провела в цій групі дванадцять років, а крім того, захопилася гірським туризмом, навіть на роботі завжди була ініціатором фізкульт-хвилинок. Я й зараз не можу всидіти на місці, намагаюся бути активною. Щодня багато гуляю, доглядаю за братом, дуже люблю подорожі! Але, звичайно, любов до книг нікуди не ділася – я багато читаю, нещодавно почала самостійно вивчати французьку. З великим задоволенням в’яжу для онуків, особливо мені вдаються різні орнаменти.

Діабет та вагітність

Мені здається, діабет ніколи мені не заважав, він став моїм способом життя. Єдине, з чим виникли труднощі – це з вагітністю: тоді лікарі категорично забороняли мені мати дітей, але я все ж таки наважилася на цей крок, тому що дуже хотіла дитину. Коли завагітніла – деякий час приховувала свій стан. Всю відповідальність взяла на себе, сама змінювала інсулінотерапію, тому що дуже хотіла бути мамою. Вагітність пройшла чудово, я народила здорову дівчинку. Я дуже рада, що зараз ситуація змінилася й жінки з цукровим діабетом знаходять у лікарях союзників, які ведуть їхні вагітності, допомагають виносити та народити дитину, відчути радість материнства.

Найважливіше – контроль цукру

Я уважно ставлюся до свого стану й точно знаю свої цільові показники компенсації, стежу за корисною інформацією в інтернеті, обговорюю її з моїм лікарем. Намагаюся правильно харчуватися, рахую хлібні одиниці, контролюю свій цукор. Але гіпоглікемії, звичайно, бувають – тому завжди ношу запас цукру з собою. Незважаючи на всю мою «готовність» і досвід – це завжди дуже страшно. Особливо боюся нічних гіпоглікемій. Мені допомагає брат, якщо раптом мені погано – він завжди готовий допомогти. Чула про апарати цілодобового моніторування глюкози – це, звичайно, дуже зручно. Мені б хотілося спробувати, але поки не можу собі цього дозволити.

Людям, які вперше зіткнулися з діагнозом, хочу побажати не втрачати віри у себе, зайняти активну позицію – шукати допомогу і підтримку в спільнотах людей з цукровим діабетом, знайти лікаря, який буде направляти в потрібне русло. Не соромитися питати, цікавитися, шукати інформацію і найголовніше – діяти! Змінювати свій спосіб життя на більш активний, правильно харчуватися, вчитися позитивно мислити і брати відповідальність за себе і своє здоров’я в свої руки! У сучасному світі є всі можливості для того, щоб людина з цукровим діабетом відчувала себе повноцінною і щасливою, чого я і бажаю всім нам!

 

***

КОРИСНА ІНФОРМАЦІЯ

Фізичні навантаження при цукровому діабеті

Пам’ятайте, цукровий діабет – не привід уникати фізичної активності. Регулярні тренування зміцнюють серцево-судинну систему, допомагають контролювати вагу та знижують рівень цукру в крові.

І ось ви прийняли рішення покращити самопочуття і бути більш активними. Скажіть про це лікарю і він дасть поради щодо корекції харчування та дози інсуліну.

Безпечні тренування мають з’явитися у вашому житті поступово. Якщо ви раніше зовсім не тренувалися, почніть з легкої зарядки тривалістю 5-10 хв, користуйтеся сходами чи прогуляйтеся з близькими в парку ввечері.

Слідкуйте за самопочуттям та збільшуйте навантаження поступово.

Щоб тренування були безпечними, дотримуйтесь простих порад:

  1. Перед тренуванням завжди перевіряйте рівень цукру в крові.
    – Якщо рівень глюкози занадто низький, з’їжте щось, що містить вуглеводи.
    – Якщо рівень цукру в крові занадто високий або є кетони, тренуватись не можна, оскільки може виникнути кетоацидоз.
  2. Під час тренування, особливо при тривалих навантаженнях, потрібно робити невеличкі перерви та перевіряти рівень цукру і, якщо він занадто низький, необхідно випити сік або солодку газовану воду.
  3. Після тренування також перевіряйте рівень цукру в крові, оскільки фізичне навантаження сприяє його зниженню. Якщо після тренування рівень цукру надто низький, випийте сік чи з’їжте щось, що містить вуглеводи.

Дотримуйтеся цих порад та будьте активними!

Поділитись:

Поділитися на facebook
Поділитися на skype
Поділитися на telegram
Поділитися на email
Поділитися на print