Мені 38 років. І хоч 29 з них я живу з діабетом 1 типу, в житті я досягла багато з того, що планувала, тому свою історію життя з діабетом я вважаю абсолютно успішною.
Добре пам’ятаю момент, коли я дізналася, що в мене діабет, але тоді я ще зовсім не розуміла, що це таке.

Мені було 9 років. Прийшла весна і я – худенька, а останнім часом ще більш схудла дівчинка – поїхала з батьками до родичів святкувати восьме березня. Там мені стало зле, почалася блювота. Батьки і родичі не розуміли, що зі мною відбувається. Як повернулися додому – викликали швидку. У лікарні вирішили, що я отруїлася за святковим столом, і всю ніч капали глюкозу. Коли вранці лікар сказав взяти аналіз на цукор в крові, коми вже було не уникнути, і я потрапила в реанімацію.

Мій шлях до прийняття діабету

Приблизно до шістнадцяти років я ніяк не могла «потоваришувати» з діабетом, і не дуже свідомо ставилася до лікування. Думаю, справа не лише в тому, що я була дитиною. Майже тридцять років тому не було можливостей тримати діабет під контролем так, як зараз. Глюкометра у нас не було, тож я просто колола інсулін й особливо не задумувалася про наслідки. Могла місяць забувати про ін’єкції, могла їсти багато солодкого, а під час стресових ситуацій вводила більше, ніж потрібно. Почалися проблеми з нирками. Я дорослішала, починала розуміти, що треба щось змінювати. Стала рахувати Хлібні Одиниці, контролювати рівень цукру та думати про майбутнє.

Але повністю прийняти діабет мені вдалося лише в 32 роки, коли я завагітніла. Ось тоді я зрозуміла, що якщо перестану боротися з діабетом і потоваришую з ним, я все зможу! І ось сьогодні я вже буду не я, якщо вчасно не зроблю аналіз, а здорове харчування і спорт – це взагалі мої постійні супутники! Я абсолютно компенсована і навіть можу дозволити собі зайве в їжі, тому що, так би мовити, «тримаю руку на пульсі».

Тримаю цукор в нормі

Моя здорова дитина та мій хлопець – це моє натхнення й опора у боротьбі з труднощами. Дуже велику роль відіграють і батьки, але вони живуть в іншому місті, тож я намагаюся їх не турбувати. Тим більше, що в мене дійсно все добре! Дякувати Богу, гіпоглікемії тепер трапляються дуже рідко. Я користуюся цілодобовим моніторингом і «тримаю» цукор не нижче 5,0 ммоль/л. Я дуже добре знаю всі цільові показники компенсації та контролюю їх.

В свій час мені не вистачало інформації про те, як правильно займатися спортом, тому я шукала тренерів-діабетиків. Знайшла їх в Інстаграмі, ставила питання і «діставала» їх регулярно. А ось знайти компетентного ендокринолога, на жаль, не можу й досі.

Зараз я вдячна долі, що з діабетом зіткнулася в дитячому віці, – думаю, тоді було легше прийняти діагноз. Та й спортом я навряд чи займалася б, якби не мій друг – діабет.
Людям, які щойно дізналися, що у них або у їх діток діабет, раджу постаратися прийняти діагноз і не панікувати. Тримайте цукор в нормі – це запобігає ускладненням!
У нас є інсулін, у нас є моніторинг, ми живемо в 21-му сторіччі! Тож діабет – це просто особливий спосіб життя!

***

КОРИСНА ІНФОРМАЦІЯ

Діабетичний кетоацидоз (ДКА)

При цукровому діабеті 1 типу клітини підшлункової залози перестають виробляти інсулін. Для контролю захворювання власний інсулін необхідно замінити препаратом. Введення інсуліну шляхом ін’єкцій чи за допомогою помпи допомагає клітинам засвоювати глюкозу і регулює рівень цукру в крові. Якщо застосовується інсулін в ін’єкціях, його необхідно вводити декілька разів на день за визначеною схемою.

Потреба в дозі інсуліну не завжди однакова. Вона залежить від фізичної активності, їжі, віку людини та стану здоров’я. Наприклад, потреба в інсуліні значно збільшується в період росту (особливо в підлітковому віці), при гострих захворюваннях, інфекціях.

Що станеться, якщо пацієнт забуде ввести інсулін?
Пропуск ін’єкції призведе до підвищення рівня цукру в крові. Коли рівень цукру в крові стає занадто високим, людину можуть турбувати такі симптоми:

• Почуття голоду
• Сильна спрага
• Втома та фізичне виснаження
• Часте сечовипускання
• Розмитий та нечіткий зір
• Нудота

Якщо своєчасно не нормалізувати високий рівень цукру в крові, може виникнути загрозливий стан: діабетичний кетоацидоз (ДКА).

ДКА виникає при недостатній кількості інсуліну в організмі людини. Глюкоза не може засвоюватися, тому для забезпечення клітин енергію організм починає використовувати жири. При цьому утворюються токсичні речовини, кетони.

Симптоми діабетичного кетоацидозу:

• Підвищений рівень цукру в крові
• Нудота, блювання
• Фруктовий запах з рота (або запах ацетону, рідини для зняття лаку з нігтів)
• Часте дихання
• Біль у животі
• Сухість в роті, спрага

Виявити діабетичний кетоацидоз можна за допомогою спеціального аналізу крові або сечі. Тому важливо при високих показниках рівня цукру в крові також перевіряти рівень кетонів.

Якщо у Вас з’явився будь-який із симптомів ДКА, не зволікаючи сповістіть про це близьку людину, яка знаходится поряд, і зверніться до лікаря.

ДКА – це небезпечний стан, при якому необхідна невідкладна медична допомога.

Пам’ятайте, що поганий контроль рівня цукру в крові небезпечний також віддаленими ускладненнями. Доведено, що тривалий високий рівень цукру в крові є причиною розвитку проблем з нижніми кінцівками, очима, нирками, нервовою системою та серцем. При цьому хороший контроль рівня цукру в крові може попередити розвиток ускладнень в майбутньому.

Бережіть себе і пам’ятайте, що Ви можете жити на повну, якщо будете тримати діабет під конролем.