Я лише нещодавно дізналася про свій діагноз. Десь рік тому я раптом різко почала втрачати вагу, часто відчувати спрагу і зрозуміла, що зі мною щось не так. Родичі пропонували звернутися до лікаря, але я вирішила спочатку пошукати свої симптоми в Інтернеті, і відразу зрозуміла, що це – 100% діабет. Досі пам’ятаю текст статті на сторінці, а поруч – фотографії людей з ампутованими кінцівками. Це було моторошно.

Я вчуся розуміти, що діабет – не вирок

Я поділилася своїми підозрами зі знайомою, в якої дитина з діабетом, і вона запропонувала мені виміряти цукор в крові. Він виявився 13 ммоль/л. Ми відразу ж поїхали в лікарню, я почала консультуватися з фахівцями. У мене в сім’ї ніхто ніколи не хворів на діабет, і я до останнього сподівалася, що це не він, але… діагноз підтвердився. Спочатку було заперечення: це якась помилка, це не може бути правдою! За запереченням – страх: перед очима знову спливла та картинка з інтернету, всі стереотипи про те, що з таким діагнозом довго не живуть, відчуття, що моє звичне життя зруйноване. Але на допомогу мені прийшли люди, які були поруч зі мною і пояснили мені, що з цукровим діабетом можна не просто жити, а жити довго і повноцінним життям. Чимало в цьому допомогла моя знайома, вона стала моїм провідником в цей новий світ, і тепер я вчуся розуміти, що діабет – не вирок, а просто інший спосіб життя.

Я дізналася, як рахувати Хлібні Одиниці, як харчуватися, скільки колоти інсуліну. На щастя, виявилося, що можна їсти практично все, просто ставитися до свого раціону і розмірів порцій уважніше. Моя сім’я змінила звички разом зі мною і мене це дуже підтримує.

Найбільшою зміною в житті після прийняття діагнозу стало те, що я здійснила переоцінку своїх пріоритетів і цілей. Раніше я кудись бігла – за якимись подіями, поспішала багато встигнути, ставила на перше місце роботу, сім’ю, знайомих. Зараз все змінилося і на перше місце для мене вийшла я і моє здоров’я. Я стала уважніше прислухатися до себе, вчасно обстежуватися, відвідувати лікаря.

Діабет – це не страшно і не соромно

Уникати гіпоглікемій і контролювати рівень глюкози мені допомагає добовий моніторинг рівня глюкози. Я знаю свої цільові показники і стежу за ними для компенсації діабету. З будь-якими питаннями мені допомагає мій лікар-ендокринолог.

Спочатку особливо важко мені було з тим, що люди навколо дуже мало знають про діабет, у багатьох склалися свої стереотипи про цю хворобу, та інформації, яка допомогла б ці стереотипи змінити, дуже мало. Часто чула, що з діабетом довго не живуть, стикалася з тим, що люди приховують свій діагноз і соромляться його.

Я б порадила всім, хто вперше зіткнувся з діабетом, усвідомити головне: діабет – це не страшно і не соромно. У когось болить рука, у когось болить нога, у когось горло, а є людина, у якої цукровий діабет, і вона не повинна цього соромитися. І поруч має бути той, хто допоможе жити з цим.

***

КОРИСНА ІНФОРМАЦІЯ

При цукровому діабеті важливо приділяти увагу профілактиці ускладнень. Окрему увагу потрібно приділяти стопам.

У пацієнтів з часом може порушуватись циркуляція крові в ногах. Причиною цього є зміни в судинах внаслідок захворювання. Проявляється це у вигляді зміни кольору шкіри та болю при ходьбі. Також можуть вражатись нервові закінчення на нижніх кінцівках, при цьому з’вляються відчуття повзання мурах, оніміння, болі в ногах у стані спокою. Ураження нервових волокон призводить до того, що людина гірше відчуває біль. Внаслідок цього пацієнт може не відчувати наявності ран або порепання шкіри, високу температуру води. Крім того, при діабеті підвищується чутливість шкіри до різноманітних бактеріальних та грибкових інфекцій. Навіть невеликі пошкодження в ділянці ступень довго загоюються, тому потребують підвищеної уваги та негайного лікування.

Ось декілька простих порад, що допоможуть вам уникнути проблем з ногами:

• Дієта, фізичні вправи, таблетовані цукрознижувальні препарати або інсулін мають бути підібрані так, щоб підтримувати рівень цукру в крові в нормальних межах, як натще, так і після прийому їжі.
• Необхідно щодня мити ноги теплою водою з використанням нейтрального дитячого чи антибактеріального мила (температура води не повинна перевищувати +35° С).
• Ретельно висушувати ноги після миття, особливо між пальцями.
• Якщо шкіра занадто суха, можна змащувати ступні спеціальним лікувальним кремом, але не потрібно наносити крем між пальцями.
• Необхідно щодня оглядати ступні при гарному освітленні. В разі виникнення труднощів, використовуйте для цього дзеркало.
• При виявленні ураження шкіри або нігтів, необхідно обов’язково звернутись за консультацією до лікаря.
• Використовуйте лише бавовняні шкарпетки або панчохи, які добре поглинають піт, дозволяють ступням дихати та залишатися сухими.
• Переконайтесь, що резинка на шкарпетках не тисне.
• Щодня робіть гімнастику для гомілок і стоп.
• Регулярно зістригайте нігті прямо та, для попередження вростання нігтів, не заокруглюйте їхні куточки.
• Не користуйтесь хімічними препаратами для видалення бородавок та мозолів або загрубілих ділянок шкіри. Не заклеюйте подряпини пастирем довше ніж на 12 годин.
• Носіть зручне, м’яке, відповідного розміру взуття, яке не стискає ніг.
• Вибирайте взуття в магазині у другій половині дня.
• Уникайте ходіння босоніж, як на вулиці, так і в приміщенні.
• Обирайте домашнє взуття з фіксованою п’яткою.
• Не одягайте взуття на босу ногу.
• Перш ніж одягнути взуття перевірте, чи немає там сторонніх предметів.
• Навіть незначні травми, порізи необхідно ретельно обробити антисептиком (хлоргексидин, бетадін, декасан), після чого накласти суху чисту пов’язку. Уникайте використання таких антисептиків як йод, зеленка, спирт, фукорцин. Всі ці антисептики мають дубильний вплив на шкіру та кольором можуть маскувати зони запалення.
• Якщо поріз чи рана довго не загоюється, зверніться до лікаря.

Бережіть себе та нехай ваші ніжки будуть здорові!