Що саме стається?
Постійна гіперглікемія шляхом різних біохімічних процесів призводить до змін у структурі нирок.
Головний елемент нирки – нефрон, він містить у собі клубочок з мілких звивистих судин, в яких починається процес утворення сечі. Цей клубочок і є головним очищувальним фільтром, що зберігає корисні для організму речовини та виводить з сечею назовні шкідливі.
З часом підвищений рівень глюкози у крові стає причиною звуження судин. Спочатку настає деструкція тканин, пізніше починається запалення, і, надалі, склероз. Нирка перестає працювати як фільтр, і у сечі з’являється «небажаний гість» – білок альбумін, що є відсутнім у сечі здорової людини.2
Цей процес має назву «альбумінурія», «перша ластівка» появи діабетичної нефропатії.3
Ще один фактор навантаження на нирки під час складного перебігу діабету – ураження нервів або невропатія. Нечутливі нервові закінчення не подають сигналу про переповнення сечового міхура, через що людина довгий час не відчуває позовів до сечовипускання. Надлишок рідини збільшує тиск сечі у нирках, а також призводить до розвитку інфекційних процесів внаслідок запалення сечових шляхів на фоні понаднормового рівня бактеріального фону (через наявність у сечі цукру бактерії розмножуються у прискореному темпі).
Що провокує розвиток ниркової недостатності?
Є низка факторів (що підлягають або не підлягають корекції), котрі збільшують ризик появи ускладнення. 4
Серед факторів, що підлягають контролю:
- постійно підвищений рівень цукру у крові;
- підвищений артеріальний тиск;
- надлишкова вага або ожиріння;
- тютюнопаління;
- підвищений рівень холестерину;
- анемія.
Є й інші причини розвитку нефропатії, котрі не піддаються корекції:
- вік (літні люди мають більші шанси отримати діагноз «діабетична нефропатія»);
- спадковість (вроджені вади нирок у близьких родичів);
- довгий термін тривання діабету без відповідної компенсації.
Стадії порушення функції нирок
Виділяють декілька основних етапів розвитку нефропатії у людей з діабетом 5.
Як уникнути діабетичної нефропатії?
Ураження нирок – не стовідсотково гарантований «бонус» ЦД. Цього стану можна уникнути за умови грамотної профілактики ниркової дисфункції .6
- Ретельний контроль рівня цукру у крові (підтримання рівня глюкози в рекомендованих межах різко знижує шанси на ураження судин).
- Контроль за артеріальним тиском (норма – 130/80 мм рт.ст., вищі показники – сигнал до звернення до лікаря).
- Контроль за рівнем ліпідів: холестерину та його фракцій, тригліцеридів (потрібен лабораторний аналіз, якщо виявлені відхилення від норми – мерщій до лікаря!).
- Відмова від тютюну (ризик розвитку протеїнурії у курців у 25 разів вищий).
Простіше кажучи, якісна компенсація діабету та рішуче «Ні!» шкідливим звичкам – найкраща та найдієвіша профілактика діабетичного ураження нирок.
Роль аналогових інсулінів у профілактиці діабетичної нефропатії
Справжнім проривом у фармацевтиці стало розробка аналогів людського інсуліну, котрі за своєю дією значно перевищують можливості попередніх препаратів.
Вони повністю відтворюють дію ендогенного інсуліну, включаючи базальну інсулінемію та інсулінемію у відповідь на прийом їжі. Тобто, аналоги інсуліну діють більш природно згідно з фізіологічними критеріями, ніж генно-інженерні препарати людського інсуліну. 7
Застосування аналогів інсуліну знижує ризик гіпоглікемії і дозволяє краще контролювати гіперглікеію після прийому їжі у порівнянні з людськими інсулінами. А це, у свою чергу, мінімізує ризик порушення функції нирок, котре провокується гіперглікемією.
Чи є різниця у дозуванні між людським та аналоговим інсуліном?
«Правильне» дозування аналогу інсуліну підбирається індивідуально орієнтуючись на рівень цукру в крові. 8
