Novo Nordisk як виклик «солодкій» епідемії

Як і більшість великих компаній, Novo Nordisk народилася з маленької ідеї. Але це не завадило їй стати глобальною фармацевтичною кампанією, що є одним із світових лідерів з майже 100-річною історією лікування діабету. І знаєте, долі препаратів і компаній сторіччя тому місцями нагадує і сучасні терени та щасливі збіги обставин, через які вони йдуть до світової слави
Поділитися на facebook
Поділитися на telegram
Поділитися на linkedin
Поділитися на email
Поділитися на print

Преамбула

У 1922 році чотирнадцятирічний Леонард Томпсон, що помирав у торонтській лікарні від діабету 1-го типу, став першою у світі людиною, яка отримала інсулін. Хлопчик вижив, а винахідникам ліків дали Нобелівську премію. Ними були Фредерік Бантінг, Чарльз Бест, Джон Маклеод та Джеймс Колліп. Щоб інсулін побачив світ, Бантінгу довелося вмовити голову Інституту фізіології Університету Торонто виділити йому лабораторію, продати свою машину та навіть випробувати на собі першу партію цих ліків.

Більше про історію винайдення інсуліну

Відмотаємо історію назад…

Поки Фредерік Бантінг з колегами гарували у торонтській лабораторії, у Копенгагені професор Август Крог святкував отримання Нобелівської премії. Її дали данцю за дослідження ролі капілярів у регулюванні кровотоку під час фізичних вправ. Згодом лауреата запросили провести цикл лекцій у Сполучених Штатах.1

Зацікавлена науковиця

У США Крог відправився у 1922 році разом із дружиною Марі. Пані Крог була науковицею  (вона вивчала фізіологію та дієтологію), а ще людиною з щойно діагностованим діабетом. Під час візиту у Бостон подружжя зустрілося з доктором Елліотом Джосліном – одним з найкращих у світі спеціалістів з лікування діабету того часу. За вечерею Елліот розповів Марі про винайдення інсуліну у Торонто.1

Це неабияк заінтригувало науковицю. Вона дізналася, що Велика Британія отримала дозвіл на виготовлення інсуліну і попросила чоловіка з’їздити до Торонто – дізнатися, чи може його отримати Данія.1

Лист досліднику від дослідника

Август Крог погодився та написав листа Джону Маклеоду – одному з винахідників ліків. «Я всюди чую про експериментальне лікування діабету за допомогою інсуліну і хотів би дізнатися, чи ви та ваші колеги дозволите мені провести такий експеримент у Данії», – писав він. Август спитав дозволу відвідати Торонто у листопаді та додав: «Я дійсно сподіваюся, що буде можливим надати Данії привілею взяти участь у роботі з вироблення цього неймовірного нового відкриття»1.

Подорож у Канаду

Маклеод не відмовив колезі та запросив Августа та Марі погостювати у нього вдома. Кроги зустрілися з Фредеріком Бантінгом, Август провів лекцію про капіляри студентам Університету Торонто та отримав офіційний дозвіл виробляти інсулін у Скандинавських країнах.1

«Інсулін Лео»

Подружжя Крог повернулося у Данію 13 грудня 1922 року. Вже на наступний день Август зустрівся з Гансом Крістіаном Хагедорном – молодим спеціалістом з діабету та другом Марі, що рік тому діагностував у неї це захворювання. Науковцям потрібні були гроші, але чекати на фінансову допомогу від данського уряду не було часу. Тому вони зв’язалися з приватною фармацевтичною компанією «Хімічна компанія Ловена» (також відома як «Фармацевтичні продукти Лео») та запропонували партнерство. Ловен знав Марі – вони працювали раніше, тож хазяїн фірми Август Конгстед погодився оплатити експериментальну роботу та виробництво інсуліну. Єдина умова: препарат називатиметься «інсулін Лео»1.

Nordisk Insulinlaboratorium

У березні 1923 інсулін Лео отримали перші пацієнти, і незабаром виробництво ліків почало рости як на дріжджах. У травні Крог, Хагедорн та Конгстед започаткували Nordisk Insulinlaboratorium як частину «Хімічної компанії Ловена». Згодом для полегшення експорту інсуліну чоловіки заснували незалежну кампанію для його розповсюдження. У її рамках інсулін Лео випускався у формі таблеток, щоб у лікарні його швидко могли розчинити в фізрозчині і ввести пацієнтам.1

Перші негаразди

У жовтні 1923 року Nordisk Insulinlaboratorium взяли на роботу Торвальда Педерсена. Він був братом старшого машиніста Гарольда Педерсена. Гарольд був корисним співробітником: він побудував машину, яка відрізала тонесенькі шматочки від заморожених підшлункових залоз. Ці шматочки падали у холодний кислотний спирт, який пришвидшував екстракцію інсуліну. Дочка Гарольда теж працювала у Nordisk Insulinlaboratorium:  вона допомагала стандартизувати інсулін. Компанія не могла натішитися Педерсенами, адже завдяки ним данський інсулін досяг рівня масового виробництва.1

Всі працювали душа в душу, поки у 1924 році Торвальд Педерсен та Хагедорн не посварилися. Подейкують, що причиною став запальний характер останнього. Хагедорн звільнив Педерсена. Брат та племінниця Торвальда пішли з компанії слідом за ним.1

Обурений втратою корисних співробітників Крог спитав Гарольда: «Що ж ви тепер робитимете?».  «Ми хочемо виробляти інсулін», – не кліпнувши оком, відповів Гарольд. «У вас це ніколи не вийде», – розсміявся Август. «Ми покажемо вам», – пообіцяв машиніст.2

Гарольд стримав обіцянку: брати заснували власну компанію з виробництва інсуліну – Novo Terapeutisk Laboratorium (пізніше її перейменували на Novo Industri). Це стало початком створення важливої гілки у Novo Nordisk Foundation.2

Народження Novo Nordisk

У середині 1980-х років Nordisk Insulinlaboratorium  та Novo Industry A/S були велетнями за данськими стандартами, але ліліпутами за світовими. Основним бізнесом обох компаній було виробництво інсуліну, вони орієнтувалися на одні і ті самі ринки, дослухалися до одних і тих самих дослідників та науковців. До того ж, виробництва розділяли лише п’ять кілометрів. Здавалося б, час закопати сокиру війни та працювати разом, як у старі добрі часи.2

Згодом так і сталося. У 1989 році комітети фондів Novo та Nordisk випустили короткий, але змістовний прес-реліз: «Комітети Novo Foundation та Nordisk Insulinlaboratorium погодилися об’єднати обидва фонди у Novo Nordisk Foundation»2.

Злиття двох фондів дозволило їм отримати пакет акцій Novo та Nordisk та об’єднати дві компанії в одну – Novo Nordisk A/S.2

Сьогодні

Сьогодні Novo Nordisk – глобальна компанія з охорони здоров’я, яка бореться з діабетом та іншими хронічними захворюваннями, такими як ожиріння, рідкісні хронічні (орфанні) та ендокринні захворювання.3

У 1969 році була створена Премія Августа Крога. У 2009 її перейменували на Премію Марі та Августа Крогів. Щорічно Організація данських медичних товариств нагороджує нею найвидатнішого дослідника в області охорони здоров’я.4

UA21CD00030