Інсулін: контроль вуглеводного обміну

Гормони – неоціненні скарби, котрі дарує нам ендокринна система для регуляції функціонування органів нашого тіла. Серед них гормон інсулін – важлива ланка процесу утилізації глюкози в організмі. Порушення секреції інсуліну викликає діабет 1-го типу, а деформація механізму впливу гормону на тканини – діабет 2-го типу. Штучно синтезовані аналоги інсуліну вже багато років рятують людей з діабетом, даруючи їм комфортне повноцінне життя без критичних обмежень
Поділитися на facebook
Поділитися на telegram
Поділитися на linkedin
Поділитися на email
Поділитися на print
Table of Contents

Інсулін – це білкова речовина з класу гормонів, котра регулює метаболічні процеси, що забезпечують клітини організму необхідною для життя енергією (контролює рівень цукру в крові).

Підшлункова залоза, котра знаходиться у ділянці черевної порожнини за шлунком, продукує певні гормони, в тому числі інсулін. Синтез інсуліну залежить від рівня цукру та інших гормонів в організмі. В нормальних умовах інсулін продукується та вивільнюється суворо регульовано, у кількості, необхідній для балансу метаболічних потреб тіла. 1

Читайте також: «Знайомство з інсуліном: біохімія та психологія гормону»

Що робить інсулін з глюкозою

Гормон інсулін – своєрідний «провідник» для глюкози, котра, своєю чергою, є джерелом енергії в організмі. Інсулін дає сигнал печінці, м’язам та жировим клітинам засвоювати глюкозу з крові. Надалі клітини тканин, насичені глюкозою, перетворюють її на енергію, завдяки якій функціонує наше тіло.

Читайте також: «Глюкоза в крові»

Коли енергії достатньо

Коли організм достатньо забезпечений енергією для виконання поточних функцій, інсулін в крові дає печінці сигнал поглинати глюкозу та накопичувати її у вигляді глікогену (полісахариду, основної форми зберігання запасів глюкози). Кількість накопиченого глікогену може сягати до 5% маси печінки. Він слугує аварійним запасом для синтезу енергії у разі критичного її браку.

Деякі клітини тканин організму можуть видобувати глюкозу з крові і без допомоги інсуліну, але для більшості клітин тіла гормон є необхідним. 2

Норми вмісту інсуліну

Обсяг інсуліну в крові інтерпретують за допомогою простого тесту крові, котрий проводять натще (час голодування мусить складати не менше 8-ми годин).

Норма інсуліну в крові залежить від поточного стану організму на момент проведення дослідження. Тест проводять при підозрі розвитку інсулінорезистентності або як частину панелі обстеження на гормони у комплексі тестів для оцінки наявності метаболічного синдрому.

Отже, при проведенні тестування на інсулін норма гормону в крові складає:

  • після тривалого голодування: менше за 25 мМО/л;
  • через 30 хвилин після того, як в організм введена порція глюкози: 30-230 мМО/л;
  • через 1 годину після того, як проведений прийом порції глюкози: 18-276 мМО/л;
  • через 2 години прийому глюкози: 16-166 мМО/л;
  • через 3 та більше годин після того, як в організм введена порція глюкози: менше за 25 мМО/л. 3

Наслідки дисбалансу синтезу інсуліну та порушення чутливості до гормону

Від інсуліну напряму залежить обсяг глюкози, котрий накопичує кров. Наслідком фізичної нестачі інсуліну є гіперглікемія – надто високі показники цукру. Відповідно, підвищена секреція гормону викликає гіпоглікемію – брак цукру (збільшений обсяг інсуліну забирає до клітин більшу за норму кількість глюкози з кровотоку).

Цукровий діабет – найпоширеніша причина аномального рівня глюкози в крові:

  • Діабет 1 типу: якщо у вас діабет 1-го типу, ваш організм продукує надто мало інсуліну або не продукує його взагалі. Нестача інсуліну стає причиною того, що глюкоза не може потрапити до клітин, залишаючись у кровотоку. Відповідно, її рівень постійно вищий за норму.
  • Діабет 2 типу: при діабеті 2-го типу клітини організму слабо реагують на гормон і через це не можуть засвоювати потрібну дозу глюкози з крові. Послаблення чутливості клітин до інсуліну називають інсулінорезистентністю. 4

Розвиток інсулінорезистентності провокує гіперінсулінемію – збільшення секреції інсуліну. Подібним способом організм намагається компенсувати низьку чутливість клітин до дії гормону. Гіперінсулінемія, своєю чергою, провокує появу багатьох ускладнень. Серед них:

  • ураження кровоносних судин;
  • підвищений тиск крові(гіпертонія);
  • серцеві захворювання та серцева недостатність;
  • ожиріння;
  • остеопороз;
  • рак. 10

Як знизити рівень інсуліну в крові

Є декілька способів «вгамувати» інсулін та знизити рівень секреції гормону природним шляхом:

  • Віддавайте перевагу продуктам з низьким глікемічним індексом (цільнозернові вироби, свіжі овочі та фрукти, бобові продукти)6, котрі забезпечують незначне та повільне підвищення глюкози в крові. Здорова їжа забезпечить зниження рівня цукру, а це, своєю чергою, провокуватиме зменшення рівня секреції інсуліну.
  • Уникайте продуктів, що мають гранично високий глікемічний індекс (цукру, молочного шоколаду, цукерок, солодких сухофруктів, солодких напоїв та енергетиків), солодке викликає різкі стрибки цукру і, відповідно, інсуліну.
  • Спробуйте низьковуглеводну дієту, вона допоможе внормувати і рівень продукування гормону, і вагу тіла (схуднення теж є способом позитивно вплинути на секрецію інсуліну).
  • Регулярні спортивні, в тому числі силові тренування викликають підвищення споживання глюкози, отже гормон інсулін починає працювати ефективніше, його секреція знижується.
  • Контролюйте стрес. Достатня кількість сну, приємні заняття протягом дня, медитація та інші способи вгамування перезбудження допоможуть внормувати синтез інсуліну.

Якщо ці дії не приносять бажаного ефекту, лікар призначить терапію для нормалізації рівня інсуліну. 7

Види інсуліну

Існує три основні різновиди синтетичного інсуліну в залежності від бажаної тривалості дії додатково введеної порції гормону:

  • інсулін швидкої дії (дуже швидко всмоктується в кров, використовується для корекції гіперглікемії та контролю стрибків цукру після їжі);
  • інсулін з середньою тривалістю дії (потрапляє до кровотоку повільніше, проте має більш тривалий ефект, використовується під час нічного сну та між прийомами їжі);
  • інсулін тривалої дії (повільно всмоктується в кров, має тривалий стабілізуючий ефект, що тримається більшу частину дня). 8

Рішення про те, які саме види інсуліну потрібно використовувати в конкретній ситуації, аби отримати оптимальну корекцію глікемії та компенсацію діабету, приймає лікар.

UA21CD00069