Гіпоглікемія вважається найпоширенішим ургентним (невідкладним) станом при цукровому діабеті (ЦД). Близько 10-25 % людей з діабетом хоча б раз на рік страждають від епізодів гіпоглікемії, і практично у всіх хворих, які отримують інсулін, розвиваються з тією чи іншою частотою легкі гіпоглікемії, а у 30 % — тяжкі 1
Найчастіше виникнення гіпоглікемії в людей із ЦД пов’язують із занадто «старанною» терапією інсуліном або вживанням деяких таблетованих цукрознижувальних препаратів при ЦД типу 2. Існує досить велика кількість випробувань та досліджень, які продемонстрували, що спроби досягти агресивних цілей HbA1c (<6,5%) пов’язані з триразовим збільшенням ризику гіпоглікемії.2 Аналогічні результати спостерігали в Стокгольмському дослідженні по боротьбі з діабетом (SDIS), яке показало, що частота гіпоглікемії в 2,5 разу вище у людей із діабетом 1-го типу.3 Як доводить дослідження UKPDS щодо людей із ЦД2, один або декілька епізодів гіпоглікемії протягом року траплялися значно частіше саме в групі інтенсивного лікування порівняно з людьми, які отримували традиційну терапію.4
Відчуття гіпоглікемії при нормальному і навіть підвищеному рівні глюкози в крові можливе у людей із ЦД, які тривало перебувають у гіперглікемії, звикли жити із високим рівнем глюкози в крові. Саме в них можливі прояви такого стану при зниженні рівня глюкози в крові з високих до нормальних значень. Також трапляються ситуації, коли людина із діабетом може взагалі не відчувати ознак гіпоглікемії. Та саме повторні епізоди гіпо можуть негативно вплинути на захисні механізми щодо зниження рівня глюкози в крові, що призводить до серйозних проблем зі здоров’ям та навіть смертності, шестиразове зростання якої пов’язують з тяжкими гіпоглікеміями.5
Які цілком вірогідні порушення здоров’я лікарі відносять до наслідків гіпоглікемії? Це прискорення гострого судинного захворювання головного мозку, інфаркту міокарда, нейрокогнітивної дисфункції, загибель клітин сітківки і втрата зору.6
Небезпечним є й те, що симптоми гіпоглікемії з часом можуть ставати все менш інтенсивними або навіть повністю мінімізуватися, що призводить до «неусвідомленої» гіпоглікемії, яка спостерігається в значної частини пацієнтів з діабетом.7
Ось чому так важливо ретельно вивчати причини та «підсумки» гіпо, аби можна було вжити своєчасних та ефективних заходів проти цього небезпечного для життя ускладнення ЦД. Раннє розпізнавання факторів ризику гіпоглікемії, самоконтроль рівня глюкози в крові, вибір відповідних схем лікування з мінімальним ризиком гіпоглікемії або без нього, а також відповідні освітні програми для медичних працівників і пацієнтів з діабетом — основні шляхи до адекватного глікемічного контролю, мінімізації ризику гіпоглікемії і профілактики тяжких ускладнень.
Масштабна атака гіпо
Симптоми гіпоглікемії діляться на нейрогенні (вегетативні, обумовлені діяльністю нервової системи), котрі своєю чергою поділяються на адренергічні (обумовлені продукцією адреналіну) або холінергічні (обумовлені збудженням рецепторів надмірною кількістю нейромедітора ацетилхоліну, що відповідає за нервово-м’язову передачу). Вегетативна активація після епізоду гіпоглікемії може бути пов’язана з низкою симптомів, від потовиділення і серцебиття до когнітивної дисфункції і судом. Гіпоглікемія потенційно може спричиняти раптову серцеву смерть, провокуючи ішемічні зміни або підвищену збудливість. У зв’язку із порушенням розумової функції може серйозно постраждати інтелект, особливо в маленьких дітей.8
Як страждає мозок
Це можна зрозуміти, з’ясувавши сутність гіпоглікемічного стану. Глюкоза — метаболічне паливо для головного мозку, і він більш чутливий саме до зниження вмісту «солодкого» в крові. Під час гіпоглікемії відбувається зниження утилізації глюкози його клітинами. З нестачею глюкози в клітинах мозку відбувається порушення їхніх функцій, а при глибокій та тривалій гіпоглікемії розвивається гіпоксія головного мозку, дегенерація та загибель його клітин. Тому навіть одна тяжка гіпоглікемія із втратою свідомості може мати дуже серйозні наслідки, особливо у хворих з діабетичними ангіопатіями, ішемічною хворобою серця, хронічною коронарною недостатністю. Якщо станеться гіпоглікемічна кома, вона може ускладнитись гострим порушенням мозкового кровообігу, інфарктом міокарда, крововиливом у сітківку. Автори низки досліджень схильні пов’язувати тяжкі випадки гіпоглікемії із тривалою когнітивною дисфункцією, розвитком деменції, порушенням функцій головного мозку, ураженням кори головного мозку, гіпокампу тощо.9
Як страждає серце
Гіпоглікемія впливає і на серцево-судинну систему. Як саме? Гостра гіпоглікемія спричиняє активацію надниркових залоз і вивільнення адреналіну, який, в свою чергу, стимулює зміни за рахунок збільшення частоти серцевих скорочень і периферичного систолічного артеріального тиску, зниження центрального артеріального тиску та периферичного артеріального опору, а також збільшення скоротливості міокарда, ударного об’єму і серцевого викиду.10 Тобто навантаження на серце виникає колосальне і раптово, і не варто казати, як на це можуть зреагувати літні люди, у яких через одного — ішемічна хвороба або «слабкі» судини. Втім, для будь-якого серця така потужна атака зненацька критична.
Як страждають очі
Різке зниження рівня глюкози в крові також може спричинити серйозні порушення центрального зору в людей з діабетом у вигляді диплопії (роздвоєння зображення), нечіткості зору і втрати контрастної чутливості. Дослідження на тваринах і invitro показали, що зниження концентрації глюкози було пов’язано зі зниженням чутливості сітківки, життєздатності всіх типів її клітин, зменшенням відповідних її реакцій, загибеллю її клітин та втратою зору.11
Підступна тиша
Це далеко не всі проблеми зі здоров’ям, які може спровокувати навіть один напад гіпоглікемії. Не варто і казати, що рецидивні епізоди гіпо викликають у людей з діабетом та їх близьких почуття безсилля, занепокоєння і депресії. Їх охоплює жах за необхідності сісти за кермо або допомогти комусь фізично, вони вважають себе найнещасливішими у світі від того, що не можуть, як їм здається, стати батьками або погодитися обійняти бажану посаду, повноцінно провести відпустку або займатися спортом. Інша крайність — абсолютна необізнаність про цей стан та неготовність до зустрічі з ним, ані моральна, ані фізична. Особливо тяжкі ситуації в обох випадках виникають, коли людина залишається віч-на-віч із гіпо, тоді її безпорадність зростає в рази. От чому так важливо розбивати стіну тиші навколо гіпоглікемії!
Раптова нічна смерть, яку ще називають синдромом «мертвого в ліжку», пов’язана з нічною гіпоглікемією, на яку припадає 5-6% усіх випадків смертей молодих людей із ЦД1.12
