Гіпоглікемія. Ризики, які від нас залежать і не залежать

Найчастіше гіпоглікемія у людей з діабетом трапляється внаслідок занадто інтенсивної інсулінотерапії. Саме це призводить до критичного зниження рівня глюкози в крові з усіма можливими наслідками. Проте декілька факторів, які для багатьох є просто епізодами життя, для «солодких» же людей мають стати такими собі «ахтунгами»
Поділитися на facebook
Поділитися на telegram
Поділитися на linkedin
Поділитися на email
Поділитися на print
  • Похилий вік. Після 60 років кожне десятиріччя життя приблизно у 2 рази підвищує ризик тяжкої гіпоглікемії.Лікарі схильні пов’язувати це з декількома чинниками, серед яких збільшення частоти атеросклерозу в людей літнього віку, а також підвищення в них чутливості до ліків. До особливих ризиків гіпо також потрапили великий стаж діабету та тривала інсулінотерапія.
  • Хаотичне харчування. Такий тренд шкідливий для будь-кого, не кажучи вже про людей з нестійким рівнем глюкози в крові. Коли харчування нерегулярне, можливе порушення балансу між глікемією та вживанням цукрознижувальних ліків.2
  • «Медовий місяць». При цьому стані, коли внаслідок лікування настає тимчасова ремісія діабету і організм починає самостійно справлятися з підвищеним рівнем глюкози, дуже легко пропустити гіпоглікемію.
  • Надмірні фізичні навантаження. Під час тренувань глюкоза в організмі витрачається швидше, і це логічно. Тобто чутливість до інсуліну відповідно зростає. Таким чином створюється небезпечна ситуація. І все що потрібно — тримати на контролі рівень глюкози, аби не допустити нештатної ситуації та вжити своєчасних заходів.
  • Неконтрольоване дотримання дієти.
  • Зайва вага — один із запеклих ворогів діабету, це відомо. Та бажання скористатися чудо-дієтою, яка гарантує скидання 5 кг за тиждень, може обернутися нападом гіпоглікемії. Це відбувається через підвищення чутливості до інсуліну, який ви застосовуєте. Тому виникне необхідність разом із лікарем відкоригувати дозу препарату, аби не допустити раптового зниження рівня глюкози в крові.
  • Прийом деяких препаратів. Їх перелік досить значний: саліцилати і сульфаніламіди, що посилюють дію інсуліну; неселективні адреноблокатори, що блокують адренергічні реакції та підвищують ризик асимптомних гіпоглікемій; похідні сульфонілсечовини тривалої дії; антимікробні засоби: фторхінолони (гатифлоксацин, левофлоксацин), пентамідин, триметоприм, сульфаметоксазол. Наприклад, бета-адреноблокатори, за допомогою яких лікують гіпертензію та інші стани, безпосередньо не підвищують ризик гіпоглікемії, але вони можуть утруднювати розпізнавання симптомів епізоду гіпо, зокрема з причини пригнічення цими препаратами серцебиття. У перелік небезпечних щодо виникнення гіпоглікемії потрапили і антидепресанти, особливо в разі їх більш ніж 3-річного вживання.3
  • Деякі захворювання. До хвороб, недружніх до гіпоглікемії,відносять передусім ураження нирок, адже саме цей орган відіграє важливу роль у метаболізмі інсуліну, реасорбції глюкози та виведенні ліків з організму. Також до переліку потрапили порушення функції щитоподібної залози, зокрема гіпотиреоз: відбувається уповільнення метаболізму та виведення цукрознижувальних ліків з організму та накопичення інсуліну. Небезпечними є і хвороби, при яких внаслідок гормональних порушень, а саме дефіциту гормонів глюкагону, адреналіну, гормону росту і глюкокортикоїдів, підвищується рівень глюкози в крові: хвороба Аддісона, гіпопітуїтаризм, гіпотиреоз. Високий ризик гіпоглікемії спостерігається в людей із гастропарезом: при цьому захворюванні відбувається уповільнення випорожнення шлунку (найбільший ризик у жінок).У групу підвищеного ризику гіпоглікемії потрапили також люди з когнітивною дисфункцією, деменцією, хворобою Альцгеймера: вони можуть пропускати споживання їжі, плутати дози ліків тощо. Та спровокувати гіпоглікемію здатна навіть банальна діарея, адже це стан, при якому все посилено виводиться з організму.
  • Вагітність (перший триместр). Внаслідок значних гормональних змін протягом перших 20 тижнів вагітності рівень глюкози в крові жінки з діабетом може знизитися, тому варто обговорити коригування дози інсуліну.
  • Незмінюване місце ін’єкції. Інсулін, який ви постійно вводите в одне й те саме місце, може призвести до накопичення жирової та рубцевої тканини і спричинити ліпогіпертрофію. А це буде заважати всмоктуванню та засвоєнню інсуліну. Тож варто міняти місце уколу, враховуючи, що швидше за все всмоктується інсулін при введенні в області живота, потім — руки, а тоді — у ділянці стегон.

Слухайте і не кажіть, що не чули!

Ми перерахували з вами фактори ризику гіпоглікемії, які часто доводиться сприймати як вимушені та навіть необхідні для життя речі. Та й ними можна навчитися керувати, запобігаючи епізодам гіпо. А що вже казати про дії, які можна робити або не робити, або робити їх з підвищеною обережністю. Хоча ці фактори у «чистому вигляді» навряд чи призведуть до тяжкої гіпоглікемії (чого не скажеш, наприклад, про передозування інсуліну), та навіщо зайвий раз випробовувати долю.

  • Вживання алкоголю. Алкоголь може зумовити зниження рівня глюкози в крові через блокування утворення глюкози в печінці.Як то кажуть, якщо вже вживаєте (одночасно з інсуліном), то хоча б добре заїдайте, а якщо серйозно, то обов’язково на ніч треба з’їсти щось вуглеводне, а вночі і наступного дня вимірювати рівень глюкози з особливою завзятістю.
  • Перебування на сонці. У спекотну погоду дуже легко пропустити такі симптоми гіпо, як то втома, пітливість. До того ж усі радять влітку пити багато-багато води, і це необхідно робити. Проте в разі виведення її з організму можна втрачати і цукор. І ще обов’язково подбайте, аби на ваші препарати від діабету не потрапляло сонячне проміння.6
  • Гарячий душ або баня. Тут є важливе попередження — саме після ін’єкції інсуліну. Справа в тому, що кровоносні судини розширюються під впливом гарячої води, що прискорює всмоктування інсуліну.7

 

UKR.DIA.MCM.06.10.2020.1