Життя з діабетом 1-го типу

Жити із цукровим діабетом типу 1 означає щохвилини контролювати себе та свої дії, а головне, рівень глюкози в крові. І тільки від вас залежить, чим це стане для вас: важким тягарем, який постійно тримає в напрузі та не дає вільно дихати, чи стимулом, що веде крізь трансформацію до нового, повноцінного життя. Життя з діабетом 1-го типу
Поділитися на facebook
Поділитися на telegram
Поділитися на linkedin
Поділитися на email
Поділитися на print
женщина в спортивном обмндировании

Вам встановили діагноз «цукровий діабет типу 1» : що робити?

ЦД типу 1 діагностують переважно в дітей і підлітків, однак такий діагноз можуть встановити і дорослій людині віком старше 30 років. Уся справа — у порушенні функцій імунної системи, спричинити яке здатні, скажімо, інфекційне захворювання і ускладнення після нього1. Саме тому дуже важливо бути уважним до самопочуття дитини: якщо вона різко схудла, занадто багато п’є і часто бігає до туалету, то саме час звернутися до лікаря і здати аналізи на рівень глюкози в крові. Ті самі прояви спостерігають і у дорослих.

Як прийняти діагноз?

Цукровий діабет обріс багатьма міфами, що з’явились ще в ті часи, коли не існувало аналогів інсуліну, тест-смужок і інсулінових помп. Саме тому першою реакцією на діагноз часто стають шок і гнів, за якими ховається страх перед майбутнім.

Чому це сталося саме зі мною? Може, вся справа в солодощах? Як тепер жити далі? Подібні питання призводять до стресу та заважають мислити раціонально. Правильна інформація допоможе розібратися в ситуації та скласти план адаптації до нових умов життя. На це знадобиться певний час — від декількох тижнів до місяців. Вас чекає багато змін: режиму, харчування, способу життя. Головне — розуміти, що із ЦД 1 типу можна жити довго, яскраво і повноцінно з улюбленою роботою, міцною родиною, зустрічами з друзями, подорожами.

Зміни звичного режиму

Оскільки ЦД1 є інсулінозалежним, необхідно постійно контролювати рівень глюкози в крові. Мета лікування — «вирівняти» концентрацію глікованого гемоглобіну так, щоб знизити ризик появи тяжких ускладнень.

Для регулярного контролю рівня глюкози використовують глюкометр з тест-смужками, на які наносять краплю крові з пальця. Частоту обстеження встановлює лікар, враховуючи такі параметри, як вік, тривалість перебігу ЦД, супутні захворювання, тип терапії, спосіб життя тощо. У середньому контроль рівня глюкози проводять не менше 4 разів на день: перед кожним споживанням їжі, а також перед сном. У деяких випадках лікар може призначити додатковий самоаналіз через 2 години після їди та в період з 2-ї до 4-ї години ночі.

Щоб зменшити неприємні відчуття від проколу під час взяття крові, потрібно використовувати спеціальний пристрій. Важливо регулярно міняти в ньому ланцет, оскільки з часом кінчик ланцета затуплюється і погано проколює шкіру, завдаючи дискомфорту2.

Зміни харчування

Правильне харчування допоможе регулювати швидкість, із якою цукор проникає в кров. У цьому вам допоможуть рекомендації лікаря і ведення Щоденника харчування. Необхідно дотримувати дієти та орієнтуватись у кількості вуглеводів, що містяться в продуктах.

Вуглеводи можна розраховувати двома способами

  • Підрахунок вуглеводів відповідно до таблиці калорійності, інформації на упаковці продукту та зважування інгредієнтів для страв.
  • Розрахунок хлібних одиниць (ХО) в продуктах, де 1 ХО відповідає 10 г вуглеводів.

Підрахунок вуглеводів допоможе правильно розрахувати дозу інсуліну та нормалізувати швидкість засвоєння цукру організмом.

Зміни способу життя

ЦД1 — не привід відмовлятися від фізичної активності3. Піші прогулянки, регулярні заняття спортом і навіть звичайна профілактична гімнастика допомагають поліпшити самопочуття, зміцнити серцево-судинну систему та знизити ризик погладшати. Виберіть відповідний для вас тип фізичної активності та зручний час для регулярних занять.

Фізична активність вимагає ретельного контролю рівня глюкози в крові. Завжди носіть із собою глюкометр і продукти зі «швидкими» вуглеводами, щоб запобігти можливому зниженню рівня глюкози під час занять або після них.

Багатьох людей цікавить, чи можна приймати алкоголь при такому діагнозі, як ЦД1. Беззаперечної заборони немає, проте потрібно уважно вивчити етикетку з інформацією про вміст вуглеводів у напої та підготувати організм, заздалегідь ввівши додаткову дозу інсуліну.

Щодо кермування автомобілем, то тут перешкодою може стати наявність таких ускладнень, як часта гіпоглікемія, зниження зору, діабетична стопа тощо. Якщо таких ускладнень немає, можна сміливо сідати за кермо, дотримуючись наступних правил:

  • перед поїздкою перевірте рівень глюкози. Те саме зробіть після прибуття в місце призначення. Якщо рівень глюкози знижений, потрібні додаткові вуглеводи — це усуне ризик раптової гіпоглікемії під час руху;
  • не сідайте за кермо відразу після нападу гіпоглікемії та вживання вуглеводів, зачекайте 30-40 хвилин;
  • беріть із собою продукти зі «швидкими» вуглеводами (сік, глюкозу в таблетках тощо). Покладіть їх у зручному доступному місці, якомога ближче до себе. Якщо ви їдете з пасажирами, повідомте їм, де лежать ці продукти;
  • під час тривалої поїздки намагайтеся дотримуватися звичного режиму. Між споживанням їжі не повинно бути занадто великих інтервалів.

Позитивний настрій та віра у свої сили — фактори, які стануть хорошим доповненням до основного курсу лікування. Бережіть себе і будьте здорові!

UKR.DIA.MCM.24.12.2020.2