Пошук
Close this search box.

Інсулінорезистентність: невидимий інсулін

Мабуть, ви чули, що частою причиною діабету є стан так званої інсулінорезистентності. Термін, на перший погляд, є незрозумілим. Для розуміння сенсу та механізму дії процесу потрібно знати, що саме відбувається під час його розвитку та які чинники інсулінорезистентності зумовлюють появу діабету.
Table of Contents

Що таке інсулін?

Інсулін – гормон нашого тіла, що виконує надважливу функцію: він тримає під контролем обсяги глюкози в крові. Інсулін синтезується у підшлунковій залозі задопомогою спеціальних бета-клітин та допомагає переміщати глюкозу із крові до клітин тіла.1 Саме там глюкоза зберігається та перетворюється у потрібний час на необхідну організму для підтримки життя та активності енергію.2

Що таке резистентність?

Слово resistentia латиною означає «чинити опір», «пручатися». Тобто інсулінорезистентність – стан, під час якого клітини у ваших м’язах, жирі, що розташований під шкірою, та печінці не реагують на інсулін, не «бачать» його, а отже, не можуть перетворювати глюкозу в тілі на енергію. Глюкози в крові стає забагато, а енергії – замало. Без енергії тіло не ростиме та не розвиватиметься, тож підшлункова залоза констатує хибний брак речовини й починає виробляти більше інсуліну.

Завдяки цьому певний час стан організму залишається в нормі. Але підшлункова залоза не зможе все життя працювати в аварійному режимі підвищеної продуктивності, тому рано чи пізно рівень глюкози в крові підвищиться, і виникне предіабет. А предіабет – прямий шлях до діабету.3 Якщо ви, звичайно, не схаменетеся вчасно і не загальмуєте цей процес, котрий єдиний з діабетичних станів є оберненим та виліковним.

Читайте також: Інсулінорезистентність: зв’язок з діабетом

Симптоми інсулінорезистентності

Більшість не знає, що у них є інсулінорезистентність, доки не складе тест на рівень глюкози. Варто пройти його, якщо ви постійно хочете пити, часто спорожнюєте сечовий міхур, легко втомлюєтеся, бачите розмиту картинку та відчуваєте поколювання чи оніміння кінцівок.4

Що спричиняє інсулінорезистентність?

Найчастіше інсулінорезистентність виникає у людей, які:

  • мають збільшену у порівнянні з медичними нормами масу тіла, особливо в ділянці живота;
  • ведуть пасивний спосіб життя;
  • неправильно харчуються;
  • мали гестаційний діабет – підвищений обсяг глюкози в сироватці крові під час вагітності (стосується, звісно, жінок);
  • мають ожиріння печінки чи синдром полікістозних яєчників (останнє теж стосується лише жінок);
  • мають родичів з діабетом;
  • курять;
  • мають вік понад 45 років;
  • мають гормональні розлади, наприклад, синдром Кушинга (зависокий рівень кортизолу) чи акромегалію (зависокий рівень соматотропного гормону);
  • вживають стероїди, нейролептики, препарати для лікування ВІЛ;
  • мають розлади сну, наприклад, апное сну.5

Якщо ви знайшли у переліку бодай один наявний у вас симптом, не баріться, пройдіть тест на рівень глюкози в крові.

Чи можна запобігти появі інсулінорезистентності?

Вам не під силу уникнути таких факторів ризику, як вік та наявність родичів з діабетом. Проте ви можете контролювати інсулінорезистентність, дотримуючись простих правил життя:

    • Подбайте про повноцінний сон. Багато досліджень доводять зв’язок між недосипанням і поганою чутливістю до інсуліну. Наприклад, під час одного експерименту дев’ятьом здоровим учасникам давали спати лише 4 години на добу. В результаті чутливість їх організму до інсуліну відчутно знизилася, а здатність регулювати глікемію погіршилася у порівнянні з днями, коли вони спали 8 годин.6
    • Не нехтуйте спортом. Регулярні спортивні тренування допомагають переміщати глюкозу у м’язи та підвищують чутливість до інсуліну. Ефект від занять зберігається від 2 до 48 годин залежно від навантаження.7
    • Уникайте стресу. Розуміємо: у сучасному світі це звучить утопічно, – проте спробуйте звести кількість стресових тригерів у житті до мінімуму. Дослідження показують, що високий рівень гормонів, котрі організм продукує під час стресу, знижує чутливість до інсуліну.8 Цей фокус міг би бути корисним для наших предків, які потребували додаткової енергії, щоб впоратися з винуватцем стресу: диким звіром чи стихійним лихом. Проте для сучасної людини стрес та все, що з ним пов’язано, небезпечно.
    • Слідкуйте за масою тіла. Надлишкова вага тіла, особливо в ділянці живота, знижує інсуліночутливість. Жир виробляє гормони, які збільшують інсулінорезистентність м’язів та печінки. Дослідження Університету імені Джона Гопкінса показало, що у людей з предіабетом, які скинули 5-7% маси тіла за півроку, знизився ризик захворіти на ЦД 2-го типу протягом наступних трьох років.9
    • Впорядкуйте раціон. Деякі продукти буквально врятують вас від високого рівня глюкози. Не треба відмовлятися від улюблених страв, просто додайте у своє меню такі продукти:
      • розчинну клітковину: бобові, вівсянку, лляну олію, брюссельську капусту, апельсини;
      • овочі та фрукти;
      • оцет з яблук;
      • куркуму, імбир, часник, корицю;
      • зелений чай.
  • Також доведеться вживати менше вуглеводів, трансжирів та цукру.10

Інсулінорезистентність не настільки жахлива, якої її бачать люди з діабетом і навіть деякі лікарі. Навіть якщо ви в групі ризику чи вже маєте інсулінорезистентність, її можна контролювати. Варто змінити деякі звички, уважніше ставитись до свого організму і ретельно виконувати приписи лікарів.

UA24CD00083