Якщо найближчі люди їстимуть таку саму їжу, робитимуть такі самі вправи, неповнолітньому буде значно простіше адаптуватися. По-перше, це як мінімум згладить відчуття «я якийсь(-ась) не такий(-а)», яке зовсім не сприяє нормальному розвитку дитини. По-друге, приклад авторитетних дорослих — це дієва мотивація. То що саме має змінити «солодкий» діагноз в дитини — нижче докладніше.
Прийняття
Насамперед варто пояснити дитині, що її організм має відмінність, яка вимагає дотримання певних правил. У цій розмові психологи радять акцентувати на тому, що всі люди унікальні, і діабет — це лише така особливість дитини. Краще робити це на конкретних прикладах. Водночас важливо наголосити, що зміни в харчуванні та фізичній активності, а також вживання ліків — життєво необхідні, а також розповісти, чим загрожує нехтування новими правилами існування. Звісно, деталізованість цих пояснень варто добирати, враховуючи вік дитини. Також, аби зменшити стрес від глобальних змін, батьки мають регулярно демонструвати свою підтримку. Адже успішна адаптація дитини до життя з діабетом — це не лише нормалізація глікемії, а й досягнення відповідних віку навичок, а також емоційного, соціального та розумового розвитку1. Кожен із цих напрямків має не залишатися поза увагою батьків і, за потреби варто стимулювати чи коригувати їх2.
Що в тарілці
Чи не найсуттєвіша зміна після появи в житті дитини діабету має відбутися в її харчовій поведінці. Насамперед треба навчитися рахувати Хлібні одиниці та глікемічний індекс. Водночас «оновлений» раціон має бути максимально наближеним до звичного дитині. З нього треба виключити лише рафіновані вуглеводи і продукти, які спричиняють стрімке підвищення рівня глюкози в крові (власне цукор, варення, цукерки, шоколад та ін.). Їх треба замінити на вуглеводні продукти з низьким глікемічним індексом. Їхній перелік чималий, наведемо лише деякі: цільнозерновий хліб, макарони, пластівці; молоко, йогурт, морозиво з низьким вмістом жиру тощо. Інші рекомендації щодо харчування подібні до тих, які дають і дітям без діабету. Наприклад, краще тушити, варити, запікати продукти, а не смажити їх; м’ясо бажано обирати нежирних сортів; трансжири не вживати взагалі.
Співвідношення основних харчових інгредієнтів у раціоні дитини з діабетом має бути таким самим, як і без нього. Близько половини необхідних відповідно до віку калорій має надходити у вигляді вуглеводів, близько 30% — у вигляді жирів і до 20% — білків. А ось споживання їжі при цукровому діабеті краще збільшити до 5-6 разів. Це сприяє зниженню рівня гіперглікемії. Перший сніданок інсулінозалежній дитині варто давати через 20 хвилин після ін’єкції, потім, у встановлений час, мають бути перекус, обід, полуденок і одна або дві вечері. Відхилення від графіка харчування не повинне перевищувати 15-20 хвилин.
Це лише загальні рекомендації, раціон дитини з діабетом краще обговорити з лікарем. Адже спеціаліст дасть конкретні рекомендації, що ґрунтуються на особливостях організму дитини, такі як: стать, вік, маса тіла, фізичне навантаження, коливання рівня глікемії, реакція на певні продукти тощо.
Кроком руш!
Фізична активність — запорука здоров’я та нормального розвитку. Це твердження справедливе для всіх дітей та підлітків. На жаль, на практиці відбувається зворотнє4.
Регулярні фізичні вправи зменшують ризик виникнення серцево-судинних хвороб, знижують рівень жирів у крові та позитивно впливають на глікемію. Американська академія педіатрії рекомендує всім дітям (з діабетом теж) віком понад 5 років присвячувати фізичній активності годину щодня5. Це не означає, що обов’язково цю норму виконувати одразу. Годину можна розділити на кілька занять по 15-20 хвилин. Єдине табу: після епізоду гіпоглікемії протягом доби слід утриматися від навантажень.
Під час інтенсивного тренування можливі стрибки глікемії, і дитина має бути готовою до цього. За 3-4 години до фізичних навантажень треба спожити їжу, багату на вуглеводи і білки. І, звісно, без контролю глікемії — ніяк. Треба виміряти її безпосередньо перед вправами. Вона має бути у межах 5,0-7,8 ммоль/л. Якщо в дитини рівень глюкози в крові менший, то лікарі радять зробити перекус і знову виміряти показник. На випадок гіпоглікемії у дитини має бути із собою щось солодке. Після активності теж потрібно проконтролювати рівень глюкози і в разі необхідності — скоригувати дозу інсуліну або порцію їжі.