Негативне ставлення до інсулінотерапії здебільшого пов’язано з невірними уявленнями про передумови призначення та міфами про інсулін, вкоріненими в суспільстві.
Насправді використання інсуліну при діабеті 2-го типу має лише один істотний недолік: людина з діабетом повинна навчитись робити собі ін’єкції і подолати страх перед ними. Проте за результатами одного дослідження тільки 7,8% опитаних хворих дали згоду на введення інсуліну при першій пропозиції.1
Спробуємо розібратися, де закінчується правда і починається міфологія.
Міф 1
Інсулін – це назавжди. Він викликає залежність, припинення введення загрожує смертю.2
Правда
Інсулін – це гормон, що виробляється у підшлунковій залозі, речовина, необхідна для роботи будь-якого організму. Отже, ні про яку залежність мови бути не може. Або доведеться визнати, що все людство залежить від інсуліну.
При цукровому діабеті 2-го типу скасування інсулінотерапії – звичайна практика. Вона не несе таких наслідків, як при діабеті 1-го типу. Після відміни інсуліну вуглеводний обмін повертається до того стану декомпенсації, який був перед тим, як до лікування додали інсулін.
Міф 2
Призначення інсуліну – це ознака того, що захворювання переходить у тяжку стадію, його прийом сам по собі може призвести до ускладнень і треба готуватись до найгіршого.3
Правда
Помилкове твердження, що інсулін викликає ускладнення або смерть, родом із минулого. Медицина не стоїть на місці, змінюються схеми лікування і якість препаратів. Тяжкий перебіг діабету – не наслідок, а причина призначення інсулінотерапії. Тяжкість визначається наявністю ускладнень. Зазвичай інсулін призначають людям, які мають досить велику тривалість хвороби, проте не завжди. Іноді інсулін вводять до схеми тимчасово, і це точно не свідчення того, що ситуація критична.
Міф 3
Введення інсуліну – це боляче.
Правда
Сучасні тонкі голки роблять укол майже безболісним. Для людей з діабетом, які відчувають страх перед ін’єкціями, існують спеціальні пристосування: ін’єктори без голки, помпи і шприц-ручки.4 Навчитися вводити інсулін може будь-яка людина, цей укол технічно простіший, ніж інші.
Міф 4
Інсулінотерапія – це підпорядкування життя під схему введення препарату. Інсулінозалежний повинен вводити його по годинах і харчуватися відповідно до графіку уколів.2
Правда
Існує інсулін пролонгованої дії, ін’єкції якого потрібно робити один раз на добу (зазвичай ввечері). Вводити інсулін кілька разів на день (перед їжею) доведеться в тому випадку, якщо після прийому їжі спостерігається гіперглікемія. Вимоги до режиму харчування у людини з діабетом на інсуліні мало відрізняються від вимог до людини, яка отримує цукрознижувальні препарати.
Міф 5
Інсулінотерапія – це відсутність свободи пересувань. Людина з діабетом повинна вчасно повернутися по інсулін, який має зберігатися в холодильнику.2
Правда
Розпочатий флакон з інсуліном (або картридж чи шприц-ручка) не вимагає особливих умов зберігання і не псується при кімнатній температурі до 28 днів і більше днів в залежності від виробника. Інсулін робиться непридатним лише під впливом прямих сонячних променів і через заморожування. Для уколу немає необхідності обробляти шкіру спиртом, його можна робити навіть скрізь одяг. Шприц-ручки та інші популярні засоби введення інсуліну дозволяють виконувати ін’єкцію, не перериваючи поточну діяльність.
Міф 6
Інсулін – це короткий шлях до гіпоглікемії.3
Правда
Людям з діабетом 2-го типу не властиво втрачати свідомість через низький рівень глюкози в крові. У рідкісних випадках введення інсуліну може викликати різке зниження глюкози, але при використанні інсуліну останніх поколінь або інсуліну пролонгованої дії ймовірність виникнення гіпоглікемії знижується.
Міф 7
Інсулін – це не те, що потрібно, коли проблема в рівні глюкози3.
Правда
Хоча існує думка, що діабет – це проблеми з «цукром», насправді діабет будь-якого типу – це непорядок з інсуліном. Найкращий спосіб знизити рівень глюкози в крові – налагодити ситуацію з інсуліном. Іноді для цього потрібно вводити його ін’єкційно. Інсулін, який використовує сучасна медицина, схожий на той, що виробляється в організмі природним чином.
Міф 8
Інсулін – це карт-бланш для обжерливості.5
Правда
Прийом інсуліну не робить зайві калорії нешкідливими. Регулярне вживання нездорової їжі або великої кількості їжі абсолютно закономірно призведе до збільшення ваги у будь-кого, в тому числі й у людини, яка не має діабету.
Міф 9
Інсулін – це безумовно збільшення ваги.2
Правда
Гіперглікемія часто веде до схуднення через втрату частини глюкози, що виводиться з сечею. Після нормалізації рівня цукру (незалежно від методу – цукрознижувальні препарати або інсулін) вся споживана їжа починає засвоюватися організмом, і маса тіла стає такою, якою вона має бути з врахуванням раціону і фізичної активності. Але при правильному розрахунку кількості необхідного інсуліну його введення не викликає серйозного збільшення ваги.
За результатами масштабного дослідження UKPDS, у пацієнтів з діабетом 2-го типу на інсуліні і в тих, хто лікувався похідними сульфонілсечовини, різниця в набраних кілограмах становила лише 2 кг за 10 років на користь тих, хто колов інсулін.6
Міф 10
Хвороба – це привід для припинення ін’єкцій інсуліну.5
Правда
Припиняти вводити інсулін, коли організм послаблює додаткове захворювання, не можна категорично. Під час хвороби рівень глюкози в крові зазвичай підвищується. Насправді в цей час може знадобитися збільшення дози. Рекомендується обговорити це питання з лікарем.
Міф 11
Призначення інсуліну – це ознака невдалого контролю діабету.5
Правда
Необхідність інсулінотерапії – це не провина людини з діабетом, не провина його лікуючого лікаря і не свідчення недбалого ставлення до контролю цукру. Як би не хотілося іншого, та з часом діабет прогресує, і підшлункова залоза перестає задовольняти потребу організму в інсуліні. Вихід із ситуації – призначення інсуліну в ін’єкціях.
Міф 12
Інсулін – це ліки від діабету.2
Правда
Сучасна медицина ще не навчилася лікувати діабет (але наполегливо до цього просувається!). Інсулін – це засіб контролю захворювання: коли бета-клітини підшлункової залози не можуть самі виробляти інсулін, він вводиться ін’єкційно. Отже, це лише спосіб контролювати рівень цукру і контролювати діабет. Але спосіб перевірений часом і дійсно рятівний.
