У 2006 році 50-річний австрієць Гері Вінклер 1 став першою інсулінозалежною людиною, якій підкорилася найвища гора світу — Еверест.
Гері та його багаточисельні послідовники довели: діабет — не вирок для тих, хто любить гірські подорожі. Але, звісно, збираючись у похід, треба як слід підготуватися. Навіть якщо мова йде не про Еверест, а про одноденну прогулянку карпатськими стежками.
Переваги гірських походів при діабеті
Спершу — про приємне. Отже, яку користь можуть принести організму гірські походи, крім насолоди природою та спілкуванням?
- Як і будь-які інші фізичні вправи 2, ходьба допомагає підвищити чутливість організму до інсуліну і рівень цукру в крові.
- Помірні аеробні навантаження (як-от ходьба) суттєво знижують ризик серцевих захворювань 3
- Ходьба на довгі дистанції сприяє схудненню, що є першочерговим завданням при надлишковій вазі на фоні діабету.
- Фізична активність у поєднанні з милуванням краєвидами ефективно долає стрес. А гарний настрій — це ключ до здоров’я.
Ризики гірських походів при діабеті
На жаль, довгі переходи пов’язані зі специфічними для діабету ризиками. Ось найпоширеніші з них.
- Фізичні навантаження, надмірні витрати калорій та зміни в режимі харчування можуть призвести до нападів гіпоглікемії 4 — різкого зниження рівню цукру у крові.
- Інсулін в ампулах рекомендується зберігати у холодильнику при температурі 2-8°C 5. Але й при кімнатній температурі інсулін не втрачає своїх властивостей впродовж місяця. 6 Та під час походу інсулін може зіпсуватися значно швидше через спеку чи холод.
- За відсутності акліматизації, у більшості людей, які потрапляють у високогір’я (понад 2500- 3000 метрів над рівнем моря), розвивається гірська хвороба. Один з її проявів — це висотна ретинопатія (крововилив у сітківку), що теоретично може спровокувати або погіршити перебіг діабетичної ретинопатії 7
Підготовка до походу: як убезпечити себе від проблем
Приймаючи рішення, йти чи не йти в похід, перш за все необхідно проконсультуватися зі своїм лікарем та дослухатись до його порад. Якщо ж ендокринолог дав “добро”, і ви вже почали збирати рюкзак, ці кілька порад стануть вам у нагоді.
Реально оцініть свій фізичний стан.
Якщо ви досі не були надто активними, не варто одразу вирушати у багатоденний похід. Почніть із трекінгових прогулянок тривалістю 1-2 години на день.
Не подорожуйте наодинці і попередьте супутників про свій діагноз.
Ви маєте розповісти їм про симптоми гіпоглікемії, вказати місцезнаходження препаратів та проінструктувати, як саме супутники мають діяти, щоб допомогти вам.
Подбайте про інсулін.
Зберігайте його у найпрохолоднішому місці рюкзака. А краще — придбайте спеціальний термочохол.
Частіше перевіряйте рівень цукру.
Через незвичні навантаження та зміни в раціоні доведеться більш ретельно наглядати за рівнем цукру. Обов’язково зробіть тест перед стартом, а також до і після їжі. Якщо похід багатоденний, перевіряйте рівень крові зранку і перед сном.
Запасіться снеками.
Аби компенсувати енерговитрати під час походу, вам знадобиться споживати більше вуглеводів та білків. Тримайте у кишені запас сухофруктів, батончик з граноли, горіхи або снеки, які вам порекомендує ваш лікар. Обов’язково візьміть достатньо води (до 2 літрів), аби запобігти дегідратації, яка, в свою чергу, може спровокувати 8 гіпоглікемію.
