Про лікування діабету 1-го типу, голлівудську зірку та дружбу з пацієнтами
Діано Петрівно, коли людині з діабетом лікар повідомляє про те, що віднині в його житті з’являється інсулін, він не особливо заглиблюється у сутність цього препарату. Чи всі інсуліни однакові? А якщо ні, які бувають їх види?
Сьогодні фармакологічний ринок пропонує дуже великий перелік інсулінів, і у лікаря дійсно з’являється право вибору того чи іншого препарату.
Для пацієнта з діабетом 1-го типу інсулін стає частиною повсякденного життя, бо він дуже важливий для регулювання рівня цукру у крові. Пацієнтам з 2-м типом діабету, у яких винятково високий рівень інсулінорезистентності, або тим, для кого цукрознижувальна терапія виявилася неефективною, так само необхідний інсулін.
Інсуліни різняться за походженням. Вони бувають тваринного та людського походження. Тваринні добувають з підшлункової залози свиней та великої рогатої худоби. Свиний інсулін – найближчий за своєю структурою до людського, він відрізняється від нього лише однією амінокислотою. Людські інсуліни – це інсуліни ідентичні тому, що виробляє підшлункова залоза людини. Людські інсуліни, як правило, мають перевагу перед препаратами тваринного походження. По-перше, для досягнення компенсації потрібна менша доза людського інсуліну, ніж тваринного. Людські інсуліни мають менший ризик викликати ліподистрофії (патології підшкірної клітковини) та майже не спричиняють алергічні реакції.
Інсуліни також різняться за тривалістю ефекту та часом його настання.
За тривалістю дії інсуліни бувають:
- короткої дії;
- ультракороткої дії;
- середньої тривалості дії;
- довготривалі.
Короткий інсулін починає діяти за 30 хвилин після введення під шкіру (тому його вводять за 30-40 хвилин до їди), пік дії настає через 2 години, зникає препарат з організму через 6 годин. Він використовується для підтримання стабільності рівня цукру у крові під час прийому їжі, тому що швидкість досягнення ним кровотока забезпечує перетворення глюкози, яку ми отримуємо з їжі, в енергію, яку використовують клітини.
Ультракороткий інсулін (аналоговий, відповідає людському) починає діяти через 15 хвилин, пік – через 2 години, зникає з організму через 4 години. Він більш фізіологічний, і його можна вводити безпосередньо перед прийомом їжі (за 5-10 хвилин) чи одразу після їди.
Інсулін середньої тривалості дії починає діяти через 1-2 години, пік – через 6-8 годин, тривалість дії – 10-12 годин. Він вводиться аби забезпечити безперервний потік інсуліну протягом всього дня, імітуючи функцію підшлункової залози здорової людини. Таким чином він допомагає контролювати рівень цукру у крові у періоди відсутності їжі.
Аналоги інсуліну тривалої дії забезпечують майже безпіковий рівень інсуліну в крові протягом 20-30-42 годин, за рахунок чого знижується ризик розвитку нічної гіпоглікемії .
Це інтенсивна інсулінотерапія, під час якої людина вживає комбінацію інсулінів. Довготривалий базальний інсулін створює інсуліновий фон в організмі, а короткотривалий болюсний – нормалізує рівень цукру після їди. Такий підхід дозволяє людям з діабетом контролювати рівень глюкози, навіть коли вони їдять у різний час кожного дня, та наближує його до нормального.
Як лікарю підібрати правильний препарат та правильну дозу для свого пацієнта?
Режим інсулінотерапії при діабеті 1-го типу повинен підбиратися в умовах стаціонару, під контролем лікаря. Для кожного пацієнта існує індивідуальний підхід, в залежності від його потреби. Враховується маса тіла та рівень глікемії, вік пацієнта та наявність супутньої патології. Доза та спосіб введення препарату визначається також індивідуально у кожному конкретному випадку на підставі рівня глюкози у крові до їди чи за дві години після.
Чи є протипоказання до застосування інсуліну?
Так, звичайно, до інсулінотерапії є протипоказання. Це підвищена чутливість до одного або декількох компонентів препарату, що викликає алергічну реакцію.
Чи можна лікувати діабет 1-го типу без інсуліну?
Потрібно розуміти, що таке перший тип діабету. Це аутоімунне захворювання ендокринної системи, яке характеризується абсолютною недостатністю інсуліну, викликаною деструкцією бета-клітин підшлункової залози. Якщо підшлункова не виробляє інсулін, виникає тривала гіперглікемія, яка потребує замісної гормональної терапії. Тому, звісно, інсулінотерапія необхідна при 1-му типі діабету. Перший тип ми не можемо лікувати без ін’єкцій інсуліну.
Зараз у США проходить тестування нового препарату. Його капсула має маленьку голку на пружині зовні та стиснутий заморожений інсулін всередині. Коли людина ковтає капсулу, інсулін через голку потрапляє у стінку шлунку, а потім – у кровоток. Таким чином інсулін не розчиняється шлунковими кислотами і працює у крові, а капсула з голкою безпечно проходить через систему травлення і виходить з організму. Як ви вважаєте, чи є майбутнє у такого препарату?
Я думаю, що ця капсула у майбутньому знайде свою нішу та зможе допомогти нашим пацієнтам, які бояться інсулінотерапії, але потребують її.
Якщо пероральні дози інсуліну замінять ін’єкції або зменшать їх кількість, я з впевненістю зможу сказати, що пацієнти менше будуть відмовлятись від інсулінотерапії (деякі люди категорично відмовляються).
Дійсно, це буде зручно для пацієнтів, які мають вади зору, та яким самостійно важко робити ін’єкції. Головна задача – спростити пацієнтам прийом ліків, особливо препаратів, які потребують ін’єкцій. Тому, звичайно, є!
Як щодо ще однієї розробки учених — інсулінового спрею, який наноситься на внутрішню поверхню щоки? Чи такий препарат може бути ефективним?
Спрей, який наноситься на внутрішню поверхню щоки, називається букальний спрей. Дійсно, це неін’єкційний спосіб застосування інсуліну. Я думаю, що скоро він буде доступний, бо здатен покращити якість життя людей з діабетом. Букальний спрей застосовується протягом дня. 12-ти впорскувань достатньо, щоб постійно та ефективно контролювати рівень глюкози в крові. Коли він потрапляє на слизову, абсорбція виникає достатньо швидко. Вже за 10 хвилин після застосування досягається максимальна концентрація. Насамперед, це буде зручно та ефективно.
Ін’єкції можуть бути болючими та часто дуже важко переносяться психологічно. Ще вони потребують навичок та зграбності. Я думаю, що заміна інсулінових ін’єкцій на спрей –одна з дуже важливих проблем в терапії.
Чи зареєстровано в Україні препарати інсуліну, які не потребують ін’єкцій?
Ні, у нас такі препарати, як букальний спрей та інсулінова капсула не зареєстровані. Але ми сподіваємося, що в найближчому майбутньому зможемо їх з впевненістю призначати нашим пацієнтам.
В оглядах гаджетів для людей з ЦД доволі часто можна побачити новий прилад для вимірювання цукру – FreeStyle Libre, який не потребує щоденного проколювання пальців. Чи це на сьогоднішній день є еталоном вимірювання цукру?
На сьогодні ми маємо такі гаджети, як сенсор FreeStyle Libre 1, FreeStyle Libre 2, Dexcom 5, Dexcom 6, Guardian Connect. Система безперервного моніторингу глюкози зручна та інформативна. Завдяки своєму розміру та мікро-голці, яка вводиться під шкіру, вона утримується на тілі людини та забезпечує непереривний моніторинг рівня цукру, дозволяючи таким чином підтримувати звичайний спосіб життя людини. Ці системи стали дуже поширені у всьому світі та набирають все більше популярності. Вони вражають своєю точністю, максимальним комфортом, безпечністю та надійністю.
Переваги у сенсора достатньо великі: швидкий замір цукру цілодобово, немає необхідності у постійному проколі пальця. Він покращує контроль глікемії, знижує рівень глікованого гемоглобіну на 1% без збільшення епізодів важкої глікемії, дає можливість отримати графік як на рідері, так і на комп’ютері для звітності. Пацієнти з сенсором більш компенсовані. В процесі лікування ми все більше інформуємо пацієнтів про сенсори та навчаємо їх самостійно встановлювати прилад для кращого контролю над діабетом.
Не так давно в Сполучених Штатах стався так званий «великий діабетичний скандал» за участі голлівудської актриси Геллі Беррі. За словами зірки, їй було діагностовано діабет 1-го типу, але вона сіла на кето-дієту та «перейшла» від діабету 1-го типу до діабету типу 2 – і більше не потребує ін’єкцій інсуліну. Багато американців не повірили у можливість такого лікування і звинуватили актрису у тому, що вона сама не знає особливості свого діагнозу і вводить в оману людей. Тож, чи можна «змінити» тип діабету зміною раціону?
Насправді, якщо тип діабету встановлено, то він не змінюється. Не може перший переходити у другий чи навпаки, у цих захворювань зовсім різні патогенези. Щодо актриси – мені складно сказати, бо джерела дають різні версії. Необхідно більше точної інформації для дискусії. Якщо діабет виник у молодому віці, та пацієнтка впала в кому і отримувала тривалий час інсулін, що характерно для 1-го типу діабету, тоді дійсно необхідна замісна гормональна терапія. Коли мова йде про 2-й тип діабету, то, звісно, завдяки кето-дієті, можливо понизити свій рівень глікемії. Відбувається втрата ваги, та зменшується потреба в препаратах. Але однозначно можна сказати, що тип діабету змінити не можливо.
Чи були у вашій практиці пацієнти, які панікували, почувши діагноз? Як заспокоїти таких людей та налаштувати на лікування? Спокійне ставлення пацієнта до свого діагнозу – справа лікаря-ендокринолога чи самого пацієнта?
Так, звичайно, були. Як правило, більшість пацієнтів панікує, почувши діагноз. Їх можна зрозуміти: у них виникає несприйняття та навіть відторгнення свого захворювання. Особливо, коли мова йде про інсулінотерапію. Людина хвилюється за свій стан здоров’я, за своє майбутнє, боїться гіпоглікемій або можливості ускладнення захворювання, відчуває провину та сором від свого діагнозу, переймається через складності подальшого життя у соціумі. На прийомі пацієнт не може приділити достатньо часу та сили конструктивному мисленню, прийняттю рішень, засвоєнню нової інформації, тому лякається майбутнього.
Взагалі, індивідуальні реакції пацієнтів з цукровим діабетом відрізняються в залежності від статі та віку. Наприклад, у чоловіків з’являється підвищений рівень тривоги за своє здоров’я та виникає потреба у сторонній допомозі, агресія. Жінки частіше замикаються у собі, йде тенденція до віддаленості, самотності, виникає депресія. Молоді люди після короткотривалого шоку, істерики, отримують потім високу емоційну насиченість та велику пізнавальну активність, надію на успіх та віру у виліковність хвороби.
Але у будь-якому випадку, якщо пацієнт відчуває, що він не самотній, і лікар намагається максимально йому допомогти, відмічається позитивна динаміка в лікувальному процесі – напруга спадає! Нормальне сприйняття та засвоєння інформації починається у спокійному стані.
Успішне управління цукровим діабетом може бути досягнуто тільки сумісними зусиллями пацієнта та лікаря. Повинна бути зацікавленість обох сторін, адже це важка та довготривала праця. Ефективне управління захворюванням неможливе без знань його психосоматичних аспектів.
Часто ми залишаємося у хороших дружніх стосунках. Пацієнти розуміють, що вони не залишаються наодинці з цим захворюванням, що ми завжди поруч та готові допомогти. Ось так діабет нас об’єднує (посміхається).
