Сахарный диабет 1-го типа

Діабет 1 типу: визначення

Більшість людей знають, що існує кілька різних типів цукрового діабету:

• діабет 1 типу,
• діабет 2 типу,
• гестаційний діабет,
• предіабет,
• діабет 1.5 типу (латентний аутоімунний діабет у дорослих).

Діабет 1 типу відрізняється від інших форм цукрового діабету, оскільки його основу становить повне пошкодження клітин острівців підшлункової залози, що унеможливлює вироблення інсуліну. Інші типи діабету є результатом резистентності клітин організму до інсуліну, який виробляє підшлункова залоза.

Усі типи цукрового діабету, в тому числі діабет 1-го типу, призводять до занадто високого рівня цукру (глюкози) в крові. В результаті перетравлення їжі рівень цукру у крові зростає, а енергетичні витрати організму привзводять до його зниження. В нормі ці коливання суворо обмежені, і організм регулює зберігання та вивільнення глюкози, щоб утримувати баланс. Глюкоза необхідна як паливна енергія для організму, і її необхідно підтримувати на постійному рівні, щоб запобігти серйозним ризикам для здоров’я та ускладненням.

При діабеті відсутність інсуліну або порушення реакції організму на інсулін призводять до порушення цього балансу: рівень цукру у крові різко підвищується під час травлення, а клітини організму не можуть використовувати наявну глюкозу.

Причини цукрового діабету 1 типу

Цукровий діабет 1 типу також відомий як «діабет молодих». Це пояснюється тим, що він найчастіше діагностується у дітей старшого віку та молодих підлітків, коли починають проявлятися симптоми діабету. Однак він може бути діагностований у старших підлітків, у молодих і навіть літніх людей. Цукровий діабет 1 типу виникає внаслідок руйнування клітин підшлункової залози, які виробляють інсулін. Це може статисяв будь-якому віці внаслідок травми — наприклад, падіння або нещасного випадку, — а також через інфекції та інші медичні стани.

Генетика

Найпоширенішою причиною цукрового діабету 1 типу є те, що імунна система людини атакує та руйнує бета-клітини підшлункової залози, які відповідають за вироблення інсуліну. Конкретні причини, чому це відбувається в одних людей, але не в інших, чітко не зрозумілі. Вважається, що це зумовлено генетичним компонентом, а також факторами навколишнього середовища та тригером — певною подією, що викликала неправильну відповідь імунної системи.

Генетичний компонент розглядається як основний фактор у розвитку цукрового діабету. Аутоантитіла, які атакують бета-клітини підшлункової залози, є частиною генетично зумовленої імунної реакції організму. Класифіковані та визначені специфічні антитіла до інсуліну, декарбоксилази глутамінової кислоти, клітин острівців і деяких білків. Дослідження показують, що сам факт наявності цих антитіл не є основною проблемою, але фактична кількість антитіл має вирішальне значення для визначення того, чи розвинеться у людини діабет 1 типу протягом життя.¹

Інші фактори

Інші причини, що сприяють розвитку цукрового діабету 1 типу, є менш зрозумілими. Це деякі умови, які можуть фактично перешкодити організу розвинути нормальну толерантність до глюкози і викликати аутоімунну відповідь і знищення власних клітин підщлункової залози:

• Фактори довкілля вважаються важливими, якщо присутня генетична схильність людини до діабету.
• Можна включати також вплив певних вірусів, включаючи вірус Коксакі та краснуху.
• Інші фактори можуть включати певні продукти в раціоні, наприклад, незбиране молоко або високі рівень вживання продуктів, що містять пшеницю.
• Мікробіота кишечника і слабкий бар’єр слизової оболонки кишковика.

Не всі дослідження показують прямий зв’язок з будь-яким фактором, але, ймовірно, їх поєднання може сприяти розвитку діабету.²

Симптоми цукрового діабету 1 типу

Цукровий діабет 1 типу викликає серйозні симптоми, які можуть розвиватися дуже швидко або повільніше, залежно від реакції імунної системи. Оскільки для руйнування клітин у підшлунковій залозі потрібен час, ці симптоми спочатку можуть здатися «нормальними», особливо якщо мова йде про дитину і ознаки захворювання розвиваються повільно. Найбільш часто спостерігаються такі симптоми:

• Проблеми із зором
• Втрата ваги, не пов’язана з дієтою чи фізичними вправами
• Втома і виснаження, оскільки клітинам не вистачає енергії
• Постійне почуття голоду
• Підвищена спрага
• Збільшення об’єму і частоти сечовипускання
• У маленьких дітей — симптом «крохмальних пелюшок» або «прилипання капців до підлоги», попала сеча з цукром.

Діти та люди з цукровим діабетом 1 типу можуть бути невеликими для свого віку і дуже худими, майже нездатними набирати вагу. Вони також можуть мати труднощі з регулюванням температури тіла і скаржитися на відчуття холоду або відчуття поколювання та оніміння в руках та стопах, особливо в пальцях.

Читайте також: Симптоми цукрового діабету
Симптоми і ознаки діабету у дитини

Діагностика цукрового діабету 1 типу

Діабет діагностується та оцінюється за допомогою аналізів крові в поєднанні з іншими обстеженнями, коли це необхідно. Для деяких людей наявність симптомів в поєднанні з підтверджуючими аналізами крові – це все, що потрібно для діагностики. Але при цукровому діабеті можуть виникати й інші проблеми зі здоров’ям, які потребують додаткових обстежень для оцінки пошкодження різних органів і частин організму. Неврологічні обстеження, перевірка роботи нирок, серцево-судинної системи, тести на кетоацидоз та перевірка офтальмолога можуть знадобитися для оцінки загального здоров’я і самопочуття пацієнта. Додаткові обстеження можуть бути завершені під час первинної діагностики діабету або вони можуть знадобитися пізніше, якщо інші симптоми та проблеми зі здоров’ям стануть очевидними.

Рівень HbA1c (глікований гемоглобін)

Визначення рівня глікованого гемоглобіну HbA1c зазвичай використовується для діагностики діабету та предіабету. Також він використовувався для контролю рівня глюкози у людей, котрим вже було встановлено діагноз цукрового діабету.

Основна перевага визначення рівня глікованого гемоглобіну полягає в тому, що він допомагає зрозуміти рівень глюкози у крові за попередні два-три місяці. Сліди глюкози від кількох тижнів до трьох місяців формують модель рівня глюкози в крові, яка вважається більш точною, ніж аналіз крові на глюкозу натще або випадковий аналіз на цукор у крові, які є лише швидким знімком у часі.

Зазвичай рівень HbA1c визначається у відсотках. Чим вищий відсоток, тим вище рівень цукру в крові. Для діагностики цукрового діабету можна використовувати рекомендації Американської діабетологічної асоціації (АДА) щодо рівня глікованого гемоглобіну:³

• HbA1c менше 5.7% є нормою.
• Рівень HbA1c від 5.7% до 6.4% вважається показником предіабету.
• HbA1c від 6,5% та вище є показником діабету.

Вимірювання рівня HbA1c для діагностики цукрового діабету, як правило, вважається хорошим варіантом для молодих пацієнтів, але може мати обмеження для пацієнтів старшого віку і для людей з деякими медичними станами, такими як анемія, гемоліз, переливання крові, захворювання нирок або печінки, вагітність.⁴

Рівень глюкози у плазмі крові натще (FPG)

Аналіз на глюкозу в плазмі натще вимагає принаймні восьмигодинного абсолютного голодування перед забором крові, але можна пити звичайну воду. Курцям також доведеться відмовитися від куріння. Вживання будь-яких видів їжі, включаючи навіть жувальну гумку, може підвищити показники та призвести до неточних результатів.

При проведені аналізу на рівень глюкози у плазми крові натще можна використовувати наступні рекомендації АДА:³

• FPG – рівень цукру у плазмі крові натще – менше 5.5 ммоль/л (100 мг/дл) є нормою.
• FPG від 5.5 до 6.9 ммоль/л (від 100 до 125 мг/дл) вважається показником предіабету.
• FPG від 7.0 ммоль/л (від 126 мг/дл) та вище є показником діабету.

Будь-які відхилення від норми повинні бути підтверджені повторним аналізом в інший день.

Тест на толерантність до глюкози (OGTT)

Пероральні тести на толерантність до глюкози (або аналіз на «цукор у крові під навантаженням») зазвичай використовуються при підозрі на цукровий діабет або предіабет. Цей тест фактично вимірює здатність організму регулювати рівень глюкози в крові в контрольованих умовах.

Спочатку визначається рівень глюкози у плазмі крові натще, зазвичай вранці, після щонайменше 8-годинного голодування. Потім людина має випити спеціальний солодкий напій, і аналіз крові повторюється через дві години.

Результати перорального тесту на толерантність до глюкози оцінюються згідно з наступними рекомендаціями АДА:³

• Результат OGTT менше 7.8 ммоль/л (140 мг/дл) є нормою.
• Результат OGTT від 7.8 до 11 ммоль/л (від 140 до 199 мг/дл) вважається показником предіабету.
• Результат OGTT від 11.1 ммоль/л (від 200 мг/дл) та вище є показником діабету.

Через більш складне виконання цього тесту він не користується популярністю у більшості лікарів. Вийнятками можуть бути особливі умови: наприклад, пероральні тести на толерантність до глюкози часто використовуються для визначення гестаційного діабету. У вагітних жінок цей тест може тривати до трьох годин і включати кілька зразків крові.

Випадковий рівень цукру у плазмі крові

Випадкове визначення рівня глюкози у крові проводиться у будь-який час без підготовки. Це може бути важливим тоді, коли є очевидні сиптоми діабету і потрібно діяти швидко, — наприклад, у діагностиці діабету 1 типу.

Очевидно, що існує кілька факторів, які можуть впливати на рівень глюкози, включаючи час останнього прийому їжі, проблеми зі здоров’ям і супутні медичні стани. Однак рівень цукру в плазмі крові від 11.1 ммоль/л (200 мг/дл) та більше є серйозним показником діабету.

Лікування і контроль цукрового діабету 1 типу

На даний момент неможливо повністю вилікувати цукровий діабет 1 типу, але, як і всі форми діабету, його можна лікувати і успішно контролювати. Існує багато варіантів забезпечення необхідного рівня інсуліну, що допомогають людям з діабетом 1 типу впоратися з регуляцією рівня глюкози в крові. Вони можуть включати інсулінові помпи з датчиками, які допомагають забезпечити постійне надходження інсуліну максимально наближено до того, як це забезпечують бета-клітини підшлункової залози. Інші варіанти включають ін’єкції різних типів інсуліну від швидкої до тривалої дії. Це дозволяє більщ гнучко контролювати рівень цукру в крові, а також розглядати можливості для зменшення кількості ін’єкцій, необхідних на день.

Деякі конкретні види їжі та дієти з низьким глікемічним індексом також можуть бути корисними для тих, у кого діагностовано діабет 1 типу. Хоча ці дієти не усувають потребу в інсуліні, вони можуть відігравати важливу роль у зменшенні його необхідної кількості. Ці дієти можуть використовуватися дітьми, підлітками та дорослими, вони також навчають самоконтролю споживання їжі, рівня глюкози в крові та потреби в інсуліні.⁵

Дослідники продовжують пошук нових варіантів лікування і контролю цукрового діабету 1 типу. Зокрема, наразі тривають дослідження щодо трансплантації клітин підшлункової залози для відновлення власного виробництва інсуліну. Деякі розробки ведуться також у способах лікування всіх типів діабету, що, безумовно, було б ідеальним рішенням.

Також читайте про Традиції і новинки у лікування діабету 1 типу

Контроль діабету

Цільові показники рівня глюкози у крові та глікованого гемоглобіну можуть відрізнятися залежно від віку людини та стану її здоров’я. Більше того, у кожної людини можуть бути різні цілі в різні періоди життя з діабетом. Для більшості невагітних дорослих з діабетом, за рекомендаціями АДА, необхідно притримуватись таких показників для контролю діабету:⁶

• Цукор у крові натще/перед їжею – від 4.4 до 7.2 ммоль/л
• Цукор у крові через 2 години після їжі – до 10 ммоль/л
• Рівень глікованого гемоглобіну HbA1c < 7,0%

Читайте також: Цілі лікування діабету і аналогові інсуліни

Основою хорошого життя з діабетом є збалансоване харчування, правильне дозування інсуліну та фізична активність. Життя з діабетом – це розуміння свого організму. Отже потрібно дізнатися, як саме конкретний організм реагує на різні види фізичних навантажень, на ту чи іншу їжу, і тоді стане набагато легше контролювати рівень цукру в крові.

Інсулінотерапія

У здорової людини інсулін синтезується в невеликій кількості протягом цілої доби. Це базальна секреція інсуліну. Після прийому їжі, коли в крові підвищується рівень глюкози,
виділяється додаткова порція «харчового» інсуліну – болюс. Об’єм болюса інсуліну залежить від кількості та якості спожитої їжі.

Для контролю діабету 1 типу дуже важливе щоденне введення інсуліну. Введення інсуліну шляхом ін’єкцій чи за допомогою помпи допомагає клітинам засвоювати глюкозу і регулює рівень цукру в крові. Якщо застосовується інсулін в ін’єкціях, його необхідно вводити декілька разів на день, хоча деякі сучасні інсуліни можна вводити один раз на добу.

Потреба в дозі інсуліну не завжди однакова. Вона залежить від фізичної активності, спожитої їжі, віку людини і поточного стану здоров’я. Наприклад, під час зростання дитини, особливо в підлітковому віці, чи при гострих захворюваннях потреба в інсуліні значно збільшується.

Докладніше читайте у матеріалі Інсулінотерапія

Що станеться, якщо забути ввести інсулін?

Пропуск ін’єкції інсуліну призведе до підвищення рівня цукру в крові. Коли рівень цукру в крові стає занадто високим, людина може відчувати:

• Почуття голоду
• Сильну спрагу
• Втому та фізичне виснаження
• Часте сечовипускання
• Розмитий, нечіткий зір

Розрахунок дози інсуліну

Є два варіанти розрахунку кількості вуглеводів і відповідної дози інсуліну:

1. Розрахунок дози інсуліну в залежності від того, скільки отримано вуглеводів. Такий принцип дуже зручний, якщо людина їсть на вечірці або поза домом. Лікар, медсестра чи дієтолог можуть допомогти індивідуально розрахувати відповідність дози інсуліну кількості вуглеводів. Людина з цукровим діабетом 1 типу повинна знати свій вуглеводний коефіцієнт – дозу інсуліну, необхідну для засвоєння 1 хлібної одиниці (1ХО). Цей коефіцієнт залежить від віку, маси тіла, а також від часу доби. В залежності від кількості ХО, що планується з’їсти, змінюється кількість одиниць інсуліну.
2. Підрахунок кількості вуглеводів відповідно призначеній дозі інсуліну. Якщо використовувати такий спосіб розрахунку, потрібно з’їдати при кожному прийомі їжі однакову кількість ХО. Тобто кількість їжі пристосовувати до визначеної дози інсуліну.

Як дізнатись про кількість вуглеводів, що міститься в харчових продуктах? Потрібно звертати увагу на етикетки та маркування на продуктах. На етикетках багатьох продуктів вказана кількість вуглеводів в порції або у 100 г продукту.

Також дивіться докладнішу інформацію про Хлібні одиниці

Інсулін і маса тіла

При цукровому діабеті 1 типу після призначення інсуліну вага людини збільшується. Це нормально, тому що відновлюється маса тіла і енергія, яку людина втратила до початку лікування через відсутність інсуліну. Такі зміни особливо яскраво проявляються у дітей: адже для нормального розвитку і зростання дитини потрібен інсулін.

Інколи, особливо у підлітковому віці, на фоні введення інсуліну маса тіла може збільшуватись занадто сильно — більш, ніж це необхідно. У такому випадку важливо дотримуватись рекомендацій лікаря відносно схеми та режиму введення інсуліну, а також зберігати баланс харчування і фізичної активності.

Підвищення чи зниження рівня цукру в крові поза межи нормального діапазону призводить до тяжких ускладнень. Доведено, що довготривале підвищення рівня цукру в крові збільшує ризик розвитку ускладнень з боку очей, нирок, нервової системи та серця. Найкращим способом збереження маси тіла в межах норми при інсулінотерапії є дотримання здорового образу життя зі збалансованим харчуванням та регулярними фізичними вправами. Не слід пропускати ін’єкції інсуліну та прийоми їжі чи переходити на значне обмеження калорійності їжі задля зниження ваги.

Інколи застосування помпи для введення інсуліну допомагає більш ефективно слідкувати за вагою, оскільки вводиться менше інсуліну, ніж в режимі звичайної інсулінотерапії.

Гіпоглікемія

Гіпоглікемія — це стан, який виникає, коли рівень цукру в крові стає нижчим за норму, зазвичай менше 3.9 ммоль/л (70 мг/дл). Гіпоглікемія може бути частим супутником інсулінотерапії у людей з цукровим діабетом 1 типу. Деякі її випадки можуть залишатися нерозпізнаними, особливо якщо рівень цукру у крові знижується вночі.

Ознаки гіпоглікемії розвиваються дуже стрімко і включають голод, нервозність, тремтіння, пітливість, дезорієнтацію або запаморочення, сонливість і сплутаність свідомості. Якщо терміново не вжити заходів, гіпоглікемія може призвести до втрати свідомості і більш серйозних ускладнень, аж до летальних випадків. Гіпоглікемію починають лікувати при перших симптомах вживанням багатої вуглеводами їжі, наприклад, таблеток глюкози або соку. Важку гіпоглікемію лікують за допомогою ін’єкції глюкагону, особливо, якщо людина непритомна або не може ковтати.

Гіпоглікемія може становити серйозну загрозу здоров’ю і життю, тому радимо обов’язково ознайомитися з більш детальною інформацією у розділі:
Гіпоглікемія 

Діабетичний кетоацидоз

Якщо своєчасно не знизити високий рівень цукру в крові, це може призвести до такого загрозливого стану, як діабетичний кетоацидоз (ДКА). ДКА виникає при недостатній
кількості інсуліну в організмі людини. Глюкоза не може засвоюватися і, для забезпечення клітин енергію, починають використовуватися жири. Але при цьому утворюються такі токсичні речовини, як кетони.

Докладніше про ДКА можна дізнатись тут: Діабетичний кетоацидоз

Здорове харчування

Дуже важливо налаштувати та дотримуватися здорового та збалансованого харчування. Як правило, режим харчування складається з трьох основних прийомів їжі та 1-2 перекусів,
які залежать від виду інсуліну, що застосовується, та фізичної активності протягом дня.

Збалансоване харчування – це коли в добовому харчуванні присутні всі групи харчових продуктів: вуглеводи, білки, жири. Ніколи не можна обмежувати харчування людини з цукровим діабетом якоюсь окремою групою продуктів.

Докладніше читайте тут: Харчування при цукровому діабеті 1 типу

Фізичні навантаження

Необхідно приділяти фізичній активності 30-60 хвилин щоденно. Людині, що має діабет, потрібно проконсультуватися з лікарем перед початком тренувань та обрати оптимальні вправи, що підходять саме їй. Якщо не подобається спорт, існує багато інших видів фізичної активності, які приносять не тільки користь тілу, а ще й задоволення та позитивні емоції. Це можуть бути танці, катання на велосипеді, прогулянки, катання на скейті чи роликах. В щоденному житті краще не користуватись ліфтом чи ескалатором, а підніматися сходами.

Для людини з цукровим діабетом дуже важливо бути активною! Користь регулярних тренувань очевидна:

• Покращення самопочуття
• Збереження нормальної ваги
• Покращення зовнішнього вигляду
• Покращення роботи серця

Перед тренуванням завжди потрібно перевіряти рівень цукру в крові. Якщо рівень глюкози занизький, потрібно з’їсти щось, що містить вуглеводи. Якщо рівень цукру в крові занадто високий або є кетони, тренуватись не можна, інакше може виникнути кетоацидоз.

Після тренування бажано також перевіряти рівень цукру в крові, оскільки фізичне навантаження сприяє його зниженню.

Під час тренування, особливо при тривалих навантаженнях, потрібно робити невеличкі перерви та перевіряти рівень цукру і, якщо він занадто низький, необхідно випити сік або солодку газовану воду.

Важливво пам’ятати, що для відновлення запасів глікогену в печінці та м’язах після важких фізичних вправ може бути необхідно більше часу. Це означає, що якщо навіть добре поїсти після тренування чи гри, пізніше може виникнути гіпоглікемія, оскільки не вистачило часу для повного відновлення запасів глікогену в організмі. Наприклад, якщо людина інтенсивно займалася спортом після обіду, то під час вечері, можливо, буде необхідна додаткова порція їжі та/або зменшення дози інсуліну на 1-2 одиниці перед вечерею.

Читайте також: Спорт та цукровий діабет, В здоровому тілі — здоровий дух

Життя з цукровим діабетом 1 типу

Життя з діабетом інколи може здаватись складним: адже щоденно необхідно приділяти певний час лікуванню, і це може бути достатньо важко. Також людину може турбувати те, як відносяться до неї оточуючи люди – родичі, друзі, вчителі, колеги. Окрім того, гормони, які викликають зміни в організмі підлітків, можуть заважати контролю діабету.

Необхідність щоденного лікування та сам діагноз цукрового діабету можуть призводити до депресії, ознаки якої важливо побачити якомога раніше:

• Поганий сон
• Стомлюваність
• Тривожність
• Порушення апетиту
• Порушення концентрації уваги
• Плаксивість

Якщо у дитини, підлітка або дорослої людини виникають сумніви або труднощі в досягненні контролю діабету, слушною порадою буде поспілкуватися з батьками, лікарем чи однолітками, які також мають цукровий діабет. Багато людей з діабетом стикаються з однаковими труднощами, і спілкування може допомагати не тільки психологічно, але й слушними порадами щодо контролю захворювання. Знайомитися і спілкуватися з людьми з цукровим діабетом можна за допомогою пацієнських організацій, які є в багатьох містах України.

Читайте також: Історії успіху людей з діабетом 1 типу 

Погане самопочуття також може бути наслідком неправильного режиму інсулінотерапії, тому після його корекції все може повернутися до норми.

Щоденник контролю діабету

Ведення щоденника допоможе людині або батькам молодших дітей контролювати діабет. Можна записувати все в одному місці, щоб інформація завжди була під рукою: рівень цукру, дози інсуліну, основні прийоми їжі та перекуси, фізична активність. Також щоденник зручно брати з собою.

Потрібно завжди приносити щоденник на прийом до лікаря. Це допоможе лікарю швидко проаналізувати лікування та харчування, та, відповідно, з більшою точністю порекомендувати певні зміни у терапії.

Щоденник і більш детальну інформацію щодо цукрового діабету 1 типу можете отримати в брошурі «Мій щоденник»